3 жовтня 2026 року виповнилося 130 років від дня народження Павла Ковжуна — українського графіка, живописця, мистецтвознавця та організатора мистецького життя. Він народився 1896 року в селі Костюшки на Житомирщині, яке нині пов’язують із селом Велика Фосня Овруцької громади.
Павло Максимович Ковжун навчався на малярському відділенні Київського художнього училища. Його перші графічні роботи почали з’являтися в київських журналах ще у студентські роки.
Війна та український рух
У 1915 році Павла Ковжуна мобілізували на фронт Першої світової війни. Він воював на Румунському фронті та був двічі поранений.
Навіть в окопах митець підтримував зв’язок із представниками українського руху. У спогадах Ковжун писав, що створив у полку та дивізії гурток українців-старшин і займався їхнім національним просвітництвом.
Він редагував фронтові видання «Козацька думка», «Україна» та «Голос Часу». За часів Центральної Ради був представником військової місії у Румунії та працював у військово-історичному відділі Генерального штабу.
У 1918–1919 роках Ковжун працював в інформаційному бюро Сірої дивізії Армії Української Народної Республіки та брав участь у боях проти більшовицьких і польських військ.
Організовував українське мистецьке життя у Львові
Після поразки Української революції Павло Ковжун оселився у Львові. Там він став одним із провідних організаторів українського мистецького середовища міжвоєнного періоду.
Митець був співзасновником Гуртка діячів українського мистецтва та Асоціації незалежних українських митців. Він організовував виставки, редагував мистецькі видання, створював книжкові обкладинки, плакати, екслібриси, ілюстрації та видавничі знаки.
На творчість Ковжуна вплинув Георгій Нарбут, однак художник виробив власний упізнаваний стиль, у якому поєднувалися українська образотворча традиція, елементи бароко, експресіонізму та конструктивізму.
Роботи демонстрували за кордоном
Графіку Павла Ковжуна представляли на міжнародних виставках у Празі, Брюсселі, Лос-Анджелесі, Берліні та Римі. Його діяльність стала важливою частиною відродження українського книжкового мистецтва на західноукраїнських землях.
Разом із художником Михайлом Осінчуком Ковжун також створював розписи храмів Галичини. Для цих робіт митці використовували складні орнаментальні композиції в українсько-візантійському стилі.
Павло Ковжун помер 15 травня 1939 року у Львові від запалення легенів. Його поховали на Личаківському цвинтарі.
Джерела: Український інститут національної пам’яті, Енциклопедія сучасної України.
Важливі новини та пояснення — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
