Суботній лікар

10 фактів про гайморит

Одна з найбільш частих причин звернення до лор-лікаря – запальні захворювання носа, його придаткових пазух. І гайморит серед цих нездужань лідирує: щорічно такий діагноз ставлять приблизно 15% дорослих у всьому світі.

  1. Серед факторів, що впливають на розвиток хвороби:
  • наявність інфекції в організмі, яка може довгий час ніяк не проявляти себе;
  • утруднене носове дихання (через викривлення перегородки, алергії, збільшення аденоїдів та ін.);
  • хронічні хвороби дихальної системи, що знижують імунну відповідь організму;
  • захворювання зубів (карієс, пульпіт) та ін.
  1. Гострий гайморит розвивається швидко і, як правило, є наслідком ГРВІ, застуди, нежиті, запалень коріння передніх зубів верхньої щелепи. Під час хвороби в пазухах скопи чується слиз, який через канали стікає в ніс. Якщо він без перешкод виводиться, то все проходить без ускладнень. Якщо ж канали закупорюються, починається запалення: підвищується температура, утруднюється дихання, набрякає обличчя, при дотику болить верхня щелепа навколо носа, хворий відчуває нездужання, втома – типова картина при гаймориті.
  2. При гострому процесі не можна самостійно прогрівати придаткові пазухи: висока температура тільки стимулює розвиток хвороби та ускладнить подальше лікування.
  3. Та ж заборона стосується і лазні – під впливом високих температур стінки пазух розширюються, збільшується виділення гнійного ексудату, що тільки посилює перебіг недуги.
  4. При хронічному гаймориті симптоми періодично то стихають, то загострюються: підвищується температура тіла, часом з’являються головні болі, що виникають при нахилі голови, шмарклі стають жовтими або жовто-зеленими, погіршується нюх, постійно набрякає обличчя, можлива сльозотеча і часті кон’юнктивіти.
  5. Чекати, що хвороба пройде сама, самовпевнено та небезпечно. Так, болезаспокійливими можна послабити біль, але на тому все. Своєчасне звернення до лікаря допоможе швидше зняти запалення, покращити відтік слизу, не допустити ускладнень, а також переходу до «хроніки».
  6. Чого всі бояться при гаймориті, так це проколу – хірургічної операції з розкриття придаткових пазух для очищення їх від гною, розширення каналу або створення додаткового шляху відведення слизу. До неї вдаються, коли не допомогло консервативне лікування: краплі, пігулки тощо. Однак багато хто відмовляється, побоюючись, що в майбутньому гайморит перейде в хронічну форму і від нього доведеться позбавлятися лише за допомогою пункції. Це хибна думка: вже через місяць місце проколу повністю заживе. А ось що справді небезпечно, то це ускладнення гаймориту. Адже інфекція може потрапити в кровотік, порожнину черепа, очниці – а це вже питання життя та смерті.
  7. Уникнути запалення в додаткових пазухах можна, якщо дотримуватися простих правил:
  • до кінця долікувати нежить, застудні, вірусні та мікробні захворювання;
  • ретельно стежити за гігієною рота, своєчасно звертатися до стоматолога з появою карієсу, хвороб ясен;
  • уникати запорошених, задимлених приміщень, алергенів (а для цього їх потрібно виявити разом з алергологом, вчасно приймати призначені ним антигістаміни);
  • зміцнювати імунітет, загартовуватися;
  • не зловживати судинозвужувальними краплями.
  1. І насамкінець кілька народних рецептів на додаток до призначеної терапії при гаймориті, які допоможуть полегшити процес одужання. 4 ст. л. сухих плодів шипшини залити 1 л окропу, настояти в термосі ніч. Вранці процідити та випити невеликими порціями протягом дня. Тривалий курс. Чай із шипшини не тільки зміцнює імунітет, але й розріджує та виводить слиз із носових пазух.
  2. Налагодити відтік слизу допоможе такий склад. Змішати подрібнені сухі квітки ромашки, календули та листя евкаліпта в рівних частинах. 2 ст. л суміші залити 1 ск. окропу. Настояти до остигання, процідити. Змочити в настій марлеві тампони, вставити їх у ніздрі на півгодини двічі на день. А протягом дня кілька разів закапувати в ніс цей настій. Курс – до покращення.

Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн

 

Схожі матеріали

Залишити коментар Facebook