Одна з найбільш частих причин звернення до лор-лікаря – запальні захворювання носа, його придаткових пазух. І гайморит серед цих нездужань лідирує: щорічно такий діагноз ставлять приблизно 15% дорослих у всьому світі.
- Серед факторів, що впливають на розвиток хвороби:
- наявність інфекції в організмі, яка може довгий час ніяк не проявляти себе;
- утруднене носове дихання (через викривлення перегородки, алергії, збільшення аденоїдів та ін.);
- хронічні хвороби дихальної системи, що знижують імунну відповідь організму;
- захворювання зубів (карієс, пульпіт) та ін.
- Гострий гайморит розвивається швидко і, як правило, є наслідком ГРВІ, застуди, нежиті, запалень коріння передніх зубів верхньої щелепи. Під час хвороби в пазухах скопи чується слиз, який через канали стікає в ніс. Якщо він без перешкод виводиться, то все проходить без ускладнень. Якщо ж канали закупорюються, починається запалення: підвищується температура, утруднюється дихання, набрякає обличчя, при дотику болить верхня щелепа навколо носа, хворий відчуває нездужання, втома – типова картина при гаймориті.
- При гострому процесі не можна самостійно прогрівати придаткові пазухи: висока температура тільки стимулює розвиток хвороби та ускладнить подальше лікування.
- Та ж заборона стосується і лазні – під впливом високих температур стінки пазух розширюються, збільшується виділення гнійного ексудату, що тільки посилює перебіг недуги.
- При хронічному гаймориті симптоми періодично то стихають, то загострюються: підвищується температура тіла, часом з’являються головні болі, що виникають при нахилі голови, шмарклі стають жовтими або жовто-зеленими, погіршується нюх, постійно набрякає обличчя, можлива сльозотеча і часті кон’юнктивіти.
- Чекати, що хвороба пройде сама, самовпевнено та небезпечно. Так, болезаспокійливими можна послабити біль, але на тому все. Своєчасне звернення до лікаря допоможе швидше зняти запалення, покращити відтік слизу, не допустити ускладнень, а також переходу до «хроніки».
- Чого всі бояться при гаймориті, так це проколу – хірургічної операції з розкриття придаткових пазух для очищення їх від гною, розширення каналу або створення додаткового шляху відведення слизу. До неї вдаються, коли не допомогло консервативне лікування: краплі, пігулки тощо. Однак багато хто відмовляється, побоюючись, що в майбутньому гайморит перейде в хронічну форму і від нього доведеться позбавлятися лише за допомогою пункції. Це хибна думка: вже через місяць місце проколу повністю заживе. А ось що справді небезпечно, то це ускладнення гаймориту. Адже інфекція може потрапити в кровотік, порожнину черепа, очниці – а це вже питання життя та смерті.
- Уникнути запалення в додаткових пазухах можна, якщо дотримуватися простих правил:
- до кінця долікувати нежить, застудні, вірусні та мікробні захворювання;
- ретельно стежити за гігієною рота, своєчасно звертатися до стоматолога з появою карієсу, хвороб ясен;
- уникати запорошених, задимлених приміщень, алергенів (а для цього їх потрібно виявити разом з алергологом, вчасно приймати призначені ним антигістаміни);
- зміцнювати імунітет, загартовуватися;
- не зловживати судинозвужувальними краплями.
- І насамкінець кілька народних рецептів на додаток до призначеної терапії при гаймориті, які допоможуть полегшити процес одужання. 4 ст. л. сухих плодів шипшини залити 1 л окропу, настояти в термосі ніч. Вранці процідити та випити невеликими порціями протягом дня. Тривалий курс. Чай із шипшини не тільки зміцнює імунітет, але й розріджує та виводить слиз із носових пазух.
- Налагодити відтік слизу допоможе такий склад. Змішати подрібнені сухі квітки ромашки, календули та листя евкаліпта в рівних частинах. 2 ст. л суміші залити 1 ск. окропу. Настояти до остигання, процідити. Змочити в настій марлеві тампони, вставити їх у ніздрі на півгодини двічі на день. А протягом дня кілька разів закапувати в ніс цей настій. Курс – до покращення.
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн
