«Зниклих безвісти більше не буде?»: чому законопроєкт №13646 викликав хвилю критики

В Україні більше не буде зниклих безвісти. Це офіційна позиція держави.
Законопроєкт 13646 , який Верховна Рада вже проголосувала, а тепер він лежить на підписі в Президента, чітко це підтверджує. Його називали «справедливим» і Міністр оборони, і саме Міністерство оборони у своїх публічних заявах.

Цей закон просто прибирає відповідальність перед військовослужбовцями зі статусом «зниклий безвісти за особливих обставин» та їхніми родинами. Тепер є тільки три варіанти: діючий військовий, полонений або загиблий. Зниклих прирівняли до загиблих.

Всі виплати, які родини отримували під час зникнення, держава тепер вважає «авансом» за загибель.

По суті, держава роками економить на людях. Поки людина в статусі зниклого — державі вона майже нічого не коштує. Родина отримує лише цивільну пенсію по втраті годувальника — близько 3000 гривень на місяць, ця сума ділиться на всіх членів сім’ї, які мають право на таку пенсію. Ніяких пільг, ніякої підтримки, ніяких прав.

Це ідеальний статус для держави: не треба терміново шукати, евакуювати тіла, проводити розслідування. Можна затягувати на роки. А за рахунок цих заощаджених грошей фінансувати інші програми і звітувати про успішні воєнні операції без втрат.

Міністр оборони фактично реалізовує свої «успішні» програми та обіцянки коштом родин зниклих безвісти.

А кількість цих «неіснуючих» людей постійно зростає. Півтора року тому зниклих безвісти було 50 тисяч. Сьогодні — вже понад 100 тисяч. І ця цифра продовжує стрімко рости.

Для багатьох сімей це не просто юридичний статус — це роки очікування, пошуку та надії. Люди не знають, чи їхній рідний живий, чи перебуває у полоні, чи загинув.

Держава має не лише врегульовувати питання виплат, а й гарантувати пошук, повернення та гідне ставлення до кожного захисника.