“Театр — це моє покликання, тут я відчуваю себе, як вдома”, — говорить Надія Шекера, яка вже 45 років працює помічницею режисера у Житомирському обласному музично-драматичному театрі ім. Івана Кочерги. Театр став не лише її роботою, а й справжньою сімейною традицією: її чоловік, дочка, зять і онук також пов’язані з акторським мистецтвом.
Пані Надія прийшла до театру у 1980 році й одразу відчула, що це її місце. Сьогодні вона відповідає за точність виходів акторів на сцену, роботу реквізиторів, освітлювачів та інших спеціалістів, які забезпечують якість вистави.
Головна режисерка театру Наталія Тімошкіна відзначає її відповідальність і професіоналізм: “Коли Надія працює, я впевнена, що все під контролем”.
Творча атмосфера передалася й наступним поколінням родини Шекер: її чоловік Микола 20 років був актором, дочка Світлана і зять Роман Семисал також присвятили життя театру і кіно, а онук Євген продовжує сімейну справу.
“Я не уявляю свого життя без театру. Коли виходжу на сцену, отримую величезне задоволення”, — зізнається Надія Шекера. І це справжнє покликання, яке триває вже понад чотири десятиліття.
За матеріалами suspilne.media
