Гарячі новини

Житомирська обласна лікарня отримала 300 коронарних стентів для відновлення прохідності судин

Житомирська обласна лікарня отримала 300 коронарних стентів від благодійників з Нідерландів для відновлення прохідності судин. Це дозволить проводити безкоштовне стентування не лише ургентним пацієнтам, а й проводити планові операції.

Про це розповідає Богдан Леськів – генеральний директор Житомирської обласної лікарні.

  • Чому саме до благодійників цієї країни ви звернулися? І 300 стентів для області, це багато чи мало?
  • Насамперед, я хотів би пояснити саму систему надання медичної допомоги пацієнтам, які потребують стентування коронарних судин серця. Згідно Державних гарантій медичного забезпечення всі пацієнти, в яких є гострий коронарний синдром, а по простому, гострий інфаркт міокарда за рахунок держави забезпечується безкоштовно стентами і 24/7 на 365 днів наш заклад надає таку допомогу і ці стенти в нас є, вони йдуть по державній програмі, але пацієнти, в яких є захворювання серця, які потребують планового лікування стентування, на жаль, в переліку тих лікарських засобів виробів медичного призначення, які забезпечує Національна служба здоровя, немає. Разом з тим, це доволі не дешевий лікарський виріб. Один стент з лікарським покриттям коштує від 800 до 1000 доларів, тому ми давно співпрацюємо з нашими друзями, з нашими меценатами з Голландії. Це вже мова йде про 10 років, вони нам дуже багато допомагали й допомагають. Коли було порушення логістики по забезпеченню якраз власне пацієнтам з захворюванням серця, коли бомбили київські логістичні центри, в тому числі й медичні логістичні центри, коли Київ був відрізаний і від нашої області, ми звернулися з проханням до наших меценатів, щоб вони нам допомогли з стентами. Вони зібрали гроші, в Голландії закупили ці стенти і недавно вони нам їх передали.
  • Щороку в області реєструється понад тисячу випадків гострих інфарктів, але разом з тим є інформація про те, що близько 450 операцій щороку проводиться. Тобто не всі пацієнти з інфарктом потребують саме стентування? Так?
  • Так, Європейський стандарт говорить, що на 1000 випадків 750 повинні бути стентовані. Ми могли б стентувати й 700 чоловік, для цього в нас немає ніяких проблем, але є таке поняття, як терапевтичне вікно. Якщо пацієнт потрапляє в це терапевтичне вікно за певних обставин від 6 до 12 годин, то ми ж не лікуємо пацієнтів таблетками, відразу пацієнт потрапляє в операційну і йому проводиться по невідкладних станах  це стентування, але є частина безсимптомних інфарктів, що людина має інфаркт, але, на жаль, немає симптомів, чи, на щастя,немає симптомів, бо немає больового синдрому, інших ускладнень чи в зв’язку певних обставин звертається після 12 години, тому в середньому, коли ми були єдиним закладом, який надавав таку допомогу, ми стентували десь 550 – 600 пацієнтів з інфарктами міокарда на рік.
  • Ви сказали, ми були єдиним закладом, тобто сьогодні в області є ще заклади, які можуть це проводити?
  • Так, згідно державної програми, по тій інформації, якою я володію, в нас агніограф – дороговартісний апарат, який забезпечує оперативні втручання, був закуплений в Коростені, був закуплений в 2 міській лікарні і в 1 міській лікарні.
  • В яких випадках показана операція зі стентування? І коли ми говоримо про захворювання і в тому числі і про інфаркт набагато ж простіше, все ж таки, попередити хворобу ніж лікувати уже постфактум ургентний випадок. Говоримо про те, що крім ургентних операцій можна робити і планові. Хто може отримати безоплатну допомогу? Хто ці люди?
  • Безоплатну допомогу можуть отримати всі жителі нашої області, які звернулися в обласну клінічну лікарню і в яких є покази до проведення стентування коронарних судин. Тобто, немає ніяких черг, немає ніяких відборів, хто в першу, хто в другу чергу. Ця кількість для планових операцій дає нам можливість рік працювати і надавати такий вид допомоги. Тобто, якщо є покази, якщо немає протипоказів, будь-який житель нашої області, якому це потрібно, отримає цю допомогу безкоштовно.
  • Ось ви згадали протипокази, все ж таки вони є?
  • Протипокази вони зазвичай тимчасово. Припустим виразкова хвороба шлунку чи дванадцятипалої кишки. Якщо таке захворювання є, то ми два-три тижні відправляємо пацієнта, щоб він пройшов відповідне лікування, щоб ця виразка закрилася і далі ми проводимо оперативне втручання.
  • Як визначити, коли наступає той самий момент, коли треба звернутися до лікаря і коли потрібна ось така оперативна допомога – оперативне втручання зі стентування, тому що, наприклад, є випадки, коли хворі кажуть, що не було жодних проблем, доки не трапився ось такий гострий інфаркт?
  • Ну, насамперед, я вважаю, що якщо виповнилося 45 років, то будь-який житель повинен звернутися до свого сімейного лікаря, навіть якщо немає симптомів тієї чи іншої хвороби. Пройти відповідне обстеження, зробити кардіограму, здати аналізи, флюорографію, черевнографію. Це вважається стандартом, який повинен бути. Якщо є якісь скарги з боку порушення ритму, чи біль в ділянці серця, чи гіпертонічна хвороба, збільшення тиску, то, безумовно, треба звернутися в першу чергу до сімейного лікаря, якщо в даному населеному пункті є кардіолог, то обов’язково – до кардіолога, він проведе мінімальні обстеження і тоді може скерувати до нас в обласну клінічну лікарню. В нас є всі засоби, сили, вся апаратура для того, щоб більш детально пройти ці всі обстеження.
  • Скільки минулого року було проведено безкоштовних оперативних втручань зі стентування?
  • Якщо взяти при гострому інфаркті міокарда, то ми десь провели біля 500 стентувань.
  • На цей рік були закуплені стенти для ургентних пацієнтів?
  • Для ургентних пацієнтів, ще раз підкреслюю, це є державна програма, ці стенти закуповуються Міністерством охорони здоровя, і в залежності від потреби, направляються в райони. По крайній мірі, наш заклад 100 % цих 5 років, відколи працює інфарктний центр, був забезпечений стентами. Тобто, ось ці 300 стентів будуть додаткові і вони будуть витрачатися для планових пацієнтів
  • Ось ви сказали, що ці стенти можуть бути різні, і, до речі, ці стенти, які ви отримали, вони йдуть з медичним покриттям. В чому все ж таки перевага цих стентів?
  • Стент – це така пружинка, яка вводиться спеціальними інструментами в судину, де є звуження внаслідок тромбування її і відновлюється кровоток. Вона залишається там пожиттєво ця пружинка(стент), але він може закриватися, тобто організм бореться з чужорідним предметом і вона може заростати і тоді, якщо вона заростає в тому місці, де стоїть той стент, то треба робити таку операцію, яка називається балонування – вводиться спеціальний інструмент і розширюється це місце, або коронарне шонтування – це коли вже на відкритому серці вшиваються судини. Коли ми говоримо про стенти з лікарським покриттям, якщо взяти без лікарського покриття, то це десь близько 15-20% може потребувати в майдутньому проведення таких операцій по балонуванню, розкриття цього місця звуження, котре заросло, то після встановлення стентів з лікарським покриттям потреба повторних втручань десь складає до 2-3%.
  • Ці повторні втручання, як швидко вони відбуваються? Скільки років гарантії?
  • Це в залежності від особливості організму людини і від супутніх захворювань. Якщо, припустимо, є цукровий діабет, то ми зазвичай навіть при гострих інфарктах міокарда стараємося таким пацієнтам встановлювати стенти з лікарським покриттям, оскільки ймовірність заростання, якщо так по простому сказати, в них набагато вища. А так індивідуально кожний організм по- своєму реагує на чужорідне тіло.
  • При якому % звуження судин є показання до проведення операцій. Від чого залежить кількість стентів, які вживляють людині?
  • Залежно від кількості перешкод, які є на тій чи іншій коронарній судині, стентів може бути вживлено 1, 2, 3, 5. В нас був випадок, коли ми поставили 7 стентів.
  • Чи почали робити планові операції? Скільки їх вже було проведено? Мається на увазі, чи вже працюють ось ці 300 благодійних стентів?
  • Як тільки вони до нас поступили десь місяць тому, ми відразу ж взяли їх на баланс, бо це дороговартісний лікарський виріб. І на другий день вже був перший пацієнт, якому провели оперативне втручання і встановили цей стент. Зараз в залежності від потреби, ці стенти не лежать, вони використовуються. І хочу довести до всіх, звертатися в обласну клінічну лікарню.
  • Якщо є показання до стентування, аналізи проводять на місцях, чи просто приїжджати в лікарню?
  • Звичайно, треба провести аналізи на місці, якщо є можливість провести певні обстеження, які вам скаже лікар в тому районі, де він знаходиться. Чому це так? Можна це робити і у нас, це не проблема. Припустимо, щоб провести таке стентування треба зробити фіброгастроскопію шлунку дванадцятипалої кишки. і якщо ми виявимо що там поліпи, чи, припустимо, ерозії, чи виразку, то прийдеться їхати назад і приймати відповідне лікування для того, щоб воно загоїлося. Але я ще раз підкреслюю, якщо такої можливості немає, якщо стан вже наближається до гострого періоду, то ми готові прийняти, обстежити, направлення до сімейного лікаря, госпіталізувати, тут проблем не буде. Це за умови, якщо не гострий інфаркт міокарда.
  • Чи є ризики, повязані з процедурою? Як довго пацієнт знаходиться в лікарні?
  • Ризики є при будь-якому оперативному втручанні. На щастя, за 5 років роботи інфарктного центру, якихось таких ускладнень, які би вплинули не тільки на життя та здоровя пацієнта, у нас, слава Богу, не було. Якщо це плановий пацієнт і він обстежений, то, образно, сьогодні він буде госпіталізований, завтра буде проведено оперативне втручання. В залежності від кількості встановлених стентів, він може бути виписаний на 3-4 день.
  • Установка стента відноситься до малоінвазивних процедур, чи все ж таки є відкриті операції.
  • Вона відноситься до малоінвазивних високотехнологічних процедур. Це, так скажімо, ювелірна робота хірургічних оперативних втручань.
  • Які ж особливості життя з коронарним стентом. Чи відрізняються вони від життя звичних людей? Через який час вже відчутні перші результати, коли пацієнта прооперували?
  • Перший результат відчутний через 20 хвилин, як пацієнт проснеться після наркозу. Особливості життя з коронарним стентом є, однозначно, перше – це антихолестеринна їжа, прийом припаратів, які розріджують кров, і проходження певних лікарських процедур. Всі пацієнти, яким встановлені стенти, можуть пройти магнітно-резонансну томографію.
  • Чи потрібна реабілітація після стентування?

Так, обов’язково.
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн

 

Джерело: Житомирська хвиля

Схожі матеріали

Залишити коментар Facebook