Житомирська громада схиляє голови у скорботі, проводжаючи в останню путь Володимира Володимировича Пилипчука. Його серце зупинилося 15 лютого 2026 року, залишивши по собі світлу пам’ять та приклад безмежної любові до своєї землі.
Володимир народився у Житомирі в 1980 році. Випускник 19-го ліцею та ПТУ №1, він присвятив себе найблагороднішій справі — будівництву. Опанувавши фах у коледжі Поліського національного університету, Володимир працював на багатьох об’єктах рідного міста. Навіть під час праці він прагнув до нових знань, навчаючись у Київському національному університеті будівництва і архітектури.
Шлях воїна та захисника:
- Доброволець зі стажем: Ще у 2015 році Володимир добровільно пішов на фронт, брав участь в АТО/ООС, захищаючи східні рубежі України;
- Повернення до строю: З початком повномасштабного вторгнення рф у 2022 році він, не вагаючись, знову змінив будівельні інструменти на зброю;
- Родина: Найбільшою цінністю для Володимира були його троє дітей — донька та двоє синів. Саме заради їхнього майбутнього він боровся за незалежність держави.
Побратими та друзі згадують Володимира як людину надзвичайної людяності та професіоналізму. Він вмів будувати не лише споруди, а й міцні стосунки, засновані на щирості та взаємодопомозі.
Редакція Житомир-Онлайн висловлює глибокі співчуття рідним, близьким та бойовим товаришам Володимира Пилипчука. Його самопожертва назавжди залишиться у серцях житомирян.
🔔 Пам’ятаємо кожного воїна, який віддав життя за Житомирщину. Стрічка пам’яті у нашому Telegram та Facebook.
