Українців попередили про шахраїв, які видають себе за перевізників і збирають передоплату за неіснуючі поїздки. За такою схемою жителька Андрушівки вже втратила 10 тисяч гривень за квиток до Німеччини.
Як шахраї продають неіснуючі поїздки
Зловмисники публікують оголошення в соціальних мережах, месенджерах і на спеціалізованих платформах. Вони використовують фотографії справжніх автобусів і вантажівок, логотипи відомих компаній, а також скопійовані відгуки пасажирів.
Потенційним клієнтам пропонують поїздки Україною або за кордон за ціною, нижчою за ринкову. Щоб людина не встигла перевірити інформацію, її підганяють і заявляють, що залишилося лише кілька місць.
Для бронювання шахраї вимагають передоплату або повний розрахунок на картку фізичної особи. Після переказу коштів так званий перевізник припиняє відповідати, блокує клієнта, а його сторінка чи оголошення зникають.
Іноді аферисти після першого платежу просять додаткові гроші за страхування, митне оформлення або підготовку документів. Схожим чином жителька Житомирщини заплатила за фейкову закордонну путівку майже 162 тисячі гривень.
На можливе шахрайство вказують:
- значно нижча ціна порівняно з іншими перевізниками;
- вимога негайно внести передоплату;
- спілкування лише через месенджер;
- нова сторінка без історії роботи;
- відмова показати транспорт або назвати точний маршрут;
- оплата на картку фізичної особи;
- нові платежі після попередньої домовленості.
Як перевірити перевізника та захистити гроші
Перед оплатою варто перевірити назву компанії, номер телефону, сайт, відгуки та історію її роботи через кілька незалежних джерел. Надійний перевізник повинен надати інформацію про маршрут, транспортний засіб, час відправлення, умови повернення коштів і підтвердження бронювання.
Не слід повідомляти незнайомцям номер картки, термін її дії, CVV-код, паролі та одноразові коди з повідомлень. Особливо небезпечними є посилання нібито для бронювання, адже вони можуть вести на фішингові копії банківських або платіжних сервісів.
Якщо гроші вже переказані, потрібно зберегти оголошення, листування, номер телефону, реквізити картки та квитанцію. Після цього слід негайно звернутися до банку, подати повідомлення Кіберполіції через онлайн-форму або зателефонувати за номерами 102 чи 112.
Переходити за надісланими незнайомцями платіжними сторінками не можна, навіть якщо вони зовні схожі на справжні. Раніше правоохоронці пояснювали, як розпізнати фішинг і фейкові акаунти та не віддати шахраям доступ до онлайн-банкінгу.
Хочете знати більше про те, чим живе область та світ? Отримуйте оперативні сповіщення у нашому Telegram або читайте нас у Facebook. Тільки найважливіше та найцікавіше!
