Кожна громада і жителі напередодні Великодніх свят та поминального тижня стараються гуртуватися й прибрати й привести до ладу власні подвір’я, оселі, кладовища.
Щораз, коли проїжджаю повз с.Недашки Малинської громади серце кров’ю обливається тому, що раніше це село процвітало, був колгосп, була робота, а зараз він, як і всі сільгосппідприємства зникли, села почали поступово занепадати.
Увагу в двох місцях у різних кінцях цього села привертають місця стихійного сміттєзвалища, що утворилися, очевидно, через «господарювання» місцевих жителів. Бо не зовсім комфортно людям, які їдуть у с.Базар чи Народичі, скажімо, везти до Недашок пакети із сміттям.
Невже не можна, скажімо, старості ініціювати громадське обговорення цього питання з людьми й облаштувати всім разом єдине місце захоронення не потрібних домашніх відходів. Бо пригортання і загортання їх трактором не зменшує проблеми забруднення навколишнього середовища.
Великдень – велике свято і не зовсім комфортно, коли в лісосмугах поблизу рідного села видніються і «пахнуть» кучугури сміття й непотребу. Задумайтесь над цим питанянм, недашківці!
Автор: Богдан Лісовський
