Останні події в Житомирі дедалі чіткіше складаються в єдину політичну історію, де кадрові рішення, земельні аукціони та нервова атмосфера в сесійній залі тісно переплетені між собою. Дострокове складання мандата Оленою Розенблат стало не просто персональним кроком, а тригером для глибших процесів у міській раді.
Вихід Розенблат і зникнення фракції
Під час чергового пленарного засідання Житомирської міської ради 26 депутатів підтримали рішення про дострокове припинення повноважень Олени Розенблат — депутатки від ВО «Батьківщина», яка у 2020 році очолювала партійний список. Формально — стандартна процедура. Політично — удар, який фактично знищив фракцію «Батьківщини» у міськраді.
На момент голосування партія була представлена лише трьома депутатами. Ще у 2021 році, після змін до регламенту, фракцію вдалося створити лише завдяки зниженню мінімального порогу чисельності. Після виходу Розенблат ця конструкція остаточно розсипалася, а «Батьківщина» втратила фракційний статус у Житомирській міській раді.
Земельний аукціон як політичний фон
Рішення Розенблат пролунало не у вакуумі. Буквально напередодні компанія «ФАВОРИТ КОМПАНІ» виграла резонансний аукціон, придбавши понад гектар землі в парку Шодуара за більш ніж 106 мільйонів гривень. Стартова ціна лота становила трохи більше 14 мільйонів — різниця, яка одразу породила хвилю запитань.
У політичних колах не приховують: на ділянку розраховували структури, пов’язані з власником мережі АТБ Геннадієм Буткевичем. Поразка на торгах стала для них несподіваною.
Версії, образи й переоцінка впливу
Вихід Розенблат миттєво обростає конспірологічними версіями. Найгучніша — про «помсту великого бізнесу» — активно обговорюється частиною активістів. Водночас у політичному середовищі таке пояснення називають занадто примітивним.
Бюджетна сесія як симптом
58-ма сесія міської ради лише підсилила відчуття системної кризи. На бюджетне засідання прийшли лише 27 із 42 депутатів — показовий результат для органу, який мав би говорити про розвиток міста. Атмосфера була напруженою: частина активістів, серед яких чимало колишніх військових, діяла емоційно, без розбору звинувачуючи депутатів і чиновників.
У кулуарах дедалі частіше звучить думка, що місцева влада поступово перетворюється на зручну мішень — «козлів відпущення» в умовах суспільного виснаження та післявоєнних травм. У цьому контексті відхід Розенблат виглядає не винятком, а симптомом загального стану міської політики.
Хто отримає мандат
З юридичного погляду далі слово за міською виборчою комісією. Чинне виборче законодавство передбачає: ключовим є не кількість персональних голосів, а місце кандидата у партійному списку.
За даними Центральної виборчої комісії, першим у черзі на мандат є Олександр Оніщук — п’ятий номер у списку ВО «Батьківщина» на місцевих виборах 2020 року. Він добре відомий у житомирських політичних і бізнесових колах: до 2020 року був кінцевим бенефіціаром ПрАТ «Спорттовари Житомир», а пов’язані з ним компанії у жовтні 2025 року викупили дві земельні ділянки в місті — на вулицях Михайлівській та Вітрука.
Політичні амбіції Оніщука мають тривалу історію: у 2014 році він балотувався до Верховної Ради як самовисуванець, у 2019-му — як кандидат від «Батьківщини». Попри те, що за кількістю голосів у 2020 році мандат міг би отримати Геннадій Забродський, чинна виборча система працює інакше — вирішальним є номер у списку.
Якщо ж Оніщук відмовиться від депутатства, наступними претендентами залишаються Олександр Саюк та Юлія Толмачова. Саме тут, за словами співрозмовників у кулуарах, можливі нові домовленості й несподівані сценарії.
Ситуація навколо мандата Олени Розенблат — це значно більше, ніж заміна одного депутата. Вона оголила слабкість партійних конструкцій, напругу між великим бізнесом і місцевою політикою та загальну втому міської влади. Формально — мінус один мандат. Фактично — мінус фракція і ще один сигнал про те, що Житомир входить у період турбулентності, де старі правила більше не працюють так, як раніше.
Автор: Софія Мудра
