Видатному житомирянину Георгію Мокрицькому сьогодні виповнилося б 70 років

Сьогодні, 28 січня, йому  мало виповнитись 70.

Лише місяць не дожив Георгій Павлович Мокрицький  до свого знакового ювілею. Загалом у  нього було дуже  багато планів і сподівань щодо дослідження житомирського краєзнавства, а  ще  більш – щодо видавництва  власноруч  написаних книжок. Загалом Георгій Мокрицький став  певним  рекордсменом за кількістю ( 98) написаних і  головне – виданих книжок про краєзнавство нашої області.  Свого часу, якраз посередині 90-х, Георгій Мокрицький вирішив   дещо  послабити  свою напрочуд  продуктивну  діяльність  на сторінках житомирських газет і  заснував власне видавництво. Вона називається «Волинь». Саме   засноване  власноруч  видавництво і  дало змогу Г.П.Мокрицькому  залишити після  себе  унікальну  друковану спадщину книг,  альбомів, довідників. Загалом Георгій Мокрицький  був «чемпіоном» за  кількістю написаних історій  житомирських підприємств, установ та  організацій. Деякі  із них виглядали, як потужні дослідницькі проекти, над  якими автор працював по півтора – два  роки.

Загалом сьогодні саме Житомир завдяки літературно – видавничій  спадщині Г.П.Мокрицького  дуже достойно почувається  серед інших обласних центрів  України. Як затятий краєзнавець, як  палкий ентузіаст у сфері  дослідження  краєзнавства,  як, неперевершений   гід -екскурсовод  Георгій Павлович розумів  багатство і  потенціал туристичного Житомира.

Але, на  жаль, його знання використовувались дуже епізодично і скупо. Відтепер  Житомир дуже  осиротів  у сфері розвитку краєзнавства, а подальший  його розвиток мусить бути зосереджений на  чітких фінансових розрахунках і,  на належному  кадровому забезпеченні і  загалом  має отримати  суттєву  підтримку  з боку влади.

Потенціал Георгія Мокрицького можуть продовжувати його колеги,  учні,  поціновувачі його  дослідницької спадщини. Але – при одній  умові: одного лише ентузіазму,  на якому  тривалий  час  тримався Георгій Мокрицький, сьогодні  замало. Він пішов  від нас дуже  несподівано і  раптово. Залишив після  себе багату спадщину краєзнавчо0го матеріалу.

Дуже швидко він стане матеріалом  музейно – туристичним і  якраз цей  потенціал спадщини  Георгія Мокрицького у Житомира і  житомирян поки  що є. Слід зберегти  унікальну бібліотеку Георгія Мокрицького. Слід паспортизувати колекцію його фотодокументів. Якщо влада  області  не захоче чи  суто формально поставиться  до спадщини Г.П.Мокрицького,  міська влада обласного центру  могла б  і повинна була  б подбати про створення  музею  Житомира.

І якраз пам’ять, якраз  спадщина, якраз потенціал, який  залишив Георгій Мокрицький, можуть послужитися  Житомиру, як могутній  імпульс у  розвитку туризму і  музейної справи.    Житомир – напрочуд  багате на історичні  артефакти місто,  але  музейне господарство у Житомирі  у  традиційному  з0анепаді. Сьогодні у всіх житомирян є нагода  згадати про нашу історію, про наші старожитності,  про унікальний краєзнавчий і  туристичний  потенціал нашого міста. І яказ ювілей  шанованого маестро, який  рано пішов із життя. нас  до цього підштовхує. Тому,  памятаємо про Георгія Мокрицького і  обовязково продовжуємо його благородну справу. Будьмо житомирянами, будьмо патріотами! Будьмо – людьми!