Для того, щоб передати допомогу, треба ще пробитися через замети до села. Такі наші реалії і саме це продемонструвала наша дорога до лікарень у Любарі і Романові. Їхали ми туди з Володимиром Литвином, що віз у ці лікарні кисневі концентратори. Адже захворюваність в Житомирській області на Ковід і вірусні пневмонії продовжує зростати і область знову стоїть на порозі введення карантину.
Володимир Литвин передав для них 4 концентратори кисню (на 10 літрів кожний), 40 захисних костюмів багаторазового використання, 600 масок, 6 пульсоксиметрів.
Привіз сам не тільки для того, щоб переконатися, що все потрапить по місцю призначення, а щоб своїми очима побачити стан місцевих амбулаторій та дізнатися ситуацію не з ЗМІ та аналізів, а від людей, які тут живуть і працюють. І які найкраще знають, що саме відбувається у їх регіонах. І не тільки із захворюванням. Адже не знаючи реальної ситуації, керуючись тільки документами і статистикою ніколи не зможеш допомогти, не зможеш втілювати дійсно потрібні речі і проекти.
«Звісно, мав спілкування з людьми та медичними працівниками. Ще раз переконався у скрутному становищі первинної ланки охорони здоров’я – ФАПів та амбулаторій. Головним чином через те, що їх фінансування віднесено на місцевий рівень. А в ОТГ коштів не вистачає. Утім, як і на освіту. Наслідок – закриття шкіл та сімейної медицини. На селі зникає така професія, як фельдшер. Спілкування з сімейним лікарем можливе хіба що телефоном. Сільське населення по суті відрізається від медичної допомоги.
На мою думку, якщо центральна влада предметно не займеться цими та іншими питаннями сільського життя, буде біда. І я буду далі про це говорити. Адже постійно бачу це на власні очі».
Володимир Литвин зазначив, що основною проблемою децентралізації на місцях є використання коштів, але не на розвиток інфраструктури, а на фінансування управлінського персоналу. Звідки ж взятися коштам на соціальну сферу. До того ж й досі невідомо, чим займатимуться нові держадміністрації та районні ради. І ці питання необхідно піднімати і вирішувати. І це не робиться в Києві. Це робиться тут і зараз. І для цього ми тут – зазначив Володимир Литвин.
