Цей житловий комплекс став другим багатоповерховим будівництвом після кількох десятиліть застою цієї галузі в нашому місті.
Під будівельний майданчик тодішній міський голова виділив чи не найцентральнішу в Бердичеві земельну ділянку – буквально в тридцяти метрах від міськвиконкому. Раніше там були старі склади і гаражі, а через три роки від початку будівництва перша черга дев’ятиповерхівки вже була готова до заходу перших мешканців.
⚡️ВІДКЛЮЧЕННЯ СВІТЛА на ЗАВТРА
Інформація стосовно відключення електроенергії в Бердичеві та районі станом на 4 грудня
І хоча це був другий будинок, що зводили за кошти приватних інвесторів – власників майбутніх квартир, але багато хто все ж сумнівався, що забудовники дотримаються усіх своїх обіцянок, тому продаж квадратних метрів значно пришвидшився коли вже були зведені стіни та почались внутрішні роботи. Треба одразу сказати, що квадратні метри тут продавали не тільки в квартирах та на балконах, але й в гаражах на першому поверсі, та нежитлових приміщень на цьому ж поверсі, підвалах, а подекуди і в під’їздах та сходових клітинах. Все, що можна було відгородити і поставити двері – продавалось, і до того ж, по чималій ціні.
Так, в першій черзі будівництва квадратний метр в залежності від поверху та призначення приміщень продавався за ціною від 9 до 13 тисяч гривень (тобто, 350 – 500 доларів), а друга черга вже продавалась за 11 – 17 тисяч гривень, що в доларах виходило лише трохи дорожче.
Коли підійшла довгоочікувана мить заселення (точніше, можливості зайти в помешкання для того, щоб робити там ремонти), то постала дилема: хто буде обслуговувати будинок в майбутньому. Забудовником був житлово-будівельний кооператив, а експлуатантом мав би бути або ВЖРЕП, або ОСББ, і саме після визначення цього балансоутримувача до будинку могли підключити зовнішні мережі (вода, газ, електрика), хоча все обладнання було вже заздалегідь встановлено.
Майбутні мешканці вирішили, що з ОСББ все це буди швидше, адже кожен вже хотів скоріше приступити до чистових ремонтів. Тому більшість власників помешкань провели установчі збори, створили ОСББ, вибрали його голову і дали настанову швидше прийняти будинок в експлуатацію.
Деякі виявлені недоробки забудовники усунули, а деякі відразу і не були помітними. Та, якщо при здачі ЖК «Шевченківський» для ОСББ передали повний комплект документації, включаючи проекти, кошториси і акти, то зі зміною законодавства та спрощенням усіх процедур, забудовник передав для нового ОСББ лише техпаспорт та документи для підключення зовнішніх мереж.
На загальних зборах вирішили, що плата за послуги буде не більша, ніж в інших бердичівських схожих будинках (5 грн за кв.метр), а окремо відразу ж вирішили «скинутись» на якісне відеоспостереження, металеві вхідні двері, домофон та інші необхідні «дрібнички», які до складу будівництва не входили.
Сходами і під’їздами стали снувати десятки будівельних бригад, які робили ремонти в окремих квартирах і приміщення, услідити за усіма було важко, тож ставалось чимало прикрих інцидентів, на кшалт, щось у когось пропало або ж взагалі хтось вкрав частину існуючої електропроводки. Але, життя потроху налагоджувалось, в першій секції вже жили деякі мешканці як прийшла черга здачі другої половини будинку. Оскільки друга половина виявилась за іншою адресою, ніж перша, то тут створили і друге ОСББ, хоча головою його обрали того ж самого чоловіка, що і в першій черзі.
Він, власне, і розповідав всю цю історію, і показував те, що на сьогодні, на жаль, стало видно неозброєним оком значно більше недоробок, ніж це було видно на початку експлуатації будинку.
Хоча пройшло всього 3-4 роки, але в шарі зовнішнього цегельного облаштування будинку з’явилось безліч маленьких і не дуже тріщин, балкони «відходять» від основної конструкції, а на даху жерстяні навіси над стінами не перешкоджають попаданню туди води. Потім ця вода через пористі цеглини просочуються нижче, і власники верхніх поверхів швидко побачили на свої стелях такі плями і потьоки, які бувають в старих будинках Бердичева.
Забудовників знову викликали «на килим», і дещо вони переробляли, але більша частина переробок випала вже на долю активістів ОСББ. Особливо проблемними стали вмонтовані в стіни будинків водостічні труби, які збирали дощову воду на пласкому даху та мали б донести її без пригод до колодязів водовідведення.
Та, мало того, що ці водостоки постійно забивались залишками будівельного сміття і залишками свіжих штукатурок і стяжок, якими ледь-ледь були оброблені вентиляційні димарі, дешеві пластикові труби без системи електропідігріву, яка б мала бути зроблена, просто полопались від морозу та перепадів температури, і вода вже хлинула в коридори та в квартири мешканців.
ОСББ довелось замінювати ці труби, що було непросто, адже у викуплену частину сходовї клітини зі зробленим дорогим ремонтом на одному поверсі власники їх просто не пустили. Довелось розбирати стіну поверхом вище і поверхом нижче, і лише так проводити водостік через закритий поверх.
На даху вже самостійно доклеювали шари рубероїду, клеїли стики жерстяних навісів герметичними стрічками, або ж повністю перекладали їх, бо вітер просто позривав деякі з них, одним словом, роботи після будівельників зробили чимало, але чимало ще й попереду. Та є такі вади будівництва, які навряд чи виправиш якимись «доліпляннями». Так, в другій черзі в під’їзді на верхньому поверсі весь час розширюється тріщина, яка свідчить, що колись частина даху може просто «поїхати» донизу.
В дворі багатоповерхівки теж чимало прикрих «неприємностей». Неякісне водовідведення і тут доставляє шкоду – на стоянці стоять калюжі, вода з яких стікає не від будинку, а до нього, мочить підвали і фундаменти, що аж ніяк не сприяє довголіттю будинку.
Стоянка автомобілів – це взагалі окрема тема, адже забудовник обіцяв, що зробить її зручною та доступною (до речі, є спеціальні норми щодо кількості паркомісць при новому будівництві), але місця постійно не вистачає, а паркан між подвір’ям першої школи та стоянкою одного вітряного дня просто здуло, бо він був збудований абияк.
Мешканці будинку від ОСББ вже звертались до міської ради, щоб їм виділили для стоянки місце, де зараз знаходяться городи (в центрі міста?!!) але поки що в міськвиконкомі не ідуть назустріч.
Голова ОСББ міг би, напевно, ще розповідати і розповідати про свої біди, і відповідно, проблеми мешканців (плитка на стінах і підлогах під’їздів відстає, запахи з вентиляції ресторанів дістають мешканців, стіни підвалу роз’їдає грибок і т.д. і т.п.), і було зрозуміло, що всі вони йому болять, і до вирішення кожної з них йому доводиться докладати багато сил, енергії та здоров’я.
Тому, прискорюючи завершення розмови, я запитав, а що б він хотів побажати бердичів’янам, які будуть купляти квартири у інших новобудовах. І почув відповідь: «Дивіться уважно все: і документи, і стіни, і стелі, і підвали, зважуйте, вирішуйте, не зволікайте з претензіями, адже, чим далі, тим важче їх буде пред’являти, якщо взагалі, буде кому…»
P.S. І хоча забудовник давно передав будинок ОСББ, і згідно із законом, всі приміщення будинку мають належати саме ОСББ, але останнім часом якимось дивним чином забудовник зміг продати ще частину підвалу, яку розкупили на окремі комірки жителі будинку і успішно оформили право власності на них.
Джерело: Ріо-Бердичів
Автор: Олександр Доманський
