Справжні герої не визначаються лише перемогами на полі бою, а й тим, як вони долають труднощі після випробувань долі. Віктор Саранчук, старший солдат 26-ї артилерійської бригади ім. генерал-хорунжого Романа Дашкевича, є живим прикладом цієї непохитної сили духу.
У грудні 2022 року, під час боїв на Донецькому напрямку, Віктор зазнав тяжких поранень — вибухові опіки, осколкові поранення, втрата кінцівок обох рук, черепно-мозкова травма та численні ушкодження. Незважаючи на це, він продовжив боротися, і вже згодом став прикладом стійкості для всіх.
Після операцій у Дніпрі та Києві, Віктор відправився на реабілітацію до Німеччини, де лікарі надали йому значну допомогу. Зокрема, він отримав біонічні протези рук і частково відновив зір одного ока. Хоча процес відновлення ще триває, Віктор не здається. Він намагається бути оптимістом, незважаючи на труднощі: “Буде ще краще. Потрібно рухатись вперед, адже життя – це боротьба, і я продовжую йти до своєї мети.”
Після повернення до України в грудні 2024 року, Віктор продовжив лікування у військовому шпиталі в Житомирі. Щодня проходить лікувальні процедури, займається фізичною терапією та має на меті повернутися до повноцінного життя. Нещодавно він отримав позитивні новини: йому встановлять дві пари протезів — біонічні та механічні. Це дозволить йому повернути більше самостійності.
Не забуваючи про своїх побратимів, Віктор продовжує підтримувати зв’язок з ними, телефонує та отримує підтримку від друзів. Його історія — це не просто шлях до одужання, а й боротьба за гідність, за своє місце в новому житті.
“Ми всі тут — оптимісти. У нас одна спільна мрія — Перемога”, — говорить Віктор. Його мрія — стати фінансово вільним і знайти своє місце в новому світі. Залишаючись комунікабельним, веселим та оптимістичним, він продовжує боротися за своє майбутнє, незважаючи на всі труднощі.
Віктор Саранчук не має нагород за свою відвагу, але ми сподіваємося, що його героїзм та бойові заслуги будуть оцінені належним чином. Цей герой нашого часу показує, що справжня сила полягає не в тому, щоб ніколи не падати, а в тому, щоб піднятись після кожного падіння і йти вперед.
За матеріалами Ріо Бердичів
