Оксана Тарасенко із села Юрівка на Житомирщині — мама шести дітей і бабуся трьох онучок, має почесне звання «Мати-героїня». Жінка досі відбудовує свій будинок, пошкоджений російським обстрілом навесні 2022 року, і водночас дбає про збереження родинних традицій, адже її родина має чеське коріння.
Оксана розповіла, що разом із найменшою донькою вдруге відвідала Чехію, де виступали з місцевим колективом «Каламайка» на міжнародному краянському фестивалі у Празі. «Відчула: тут моя душа. Ми співали й танцювали у національних костюмах, крокували у святковій ході — емоції були неймовірні», — ділиться жінка.
Попри любов до Чехії, вдома родина говорить українською. «Вдома ми говоримо українською, але чеської не цураємося», — каже Оксана, додаючи, що прагне, аби діти відчували ту ж любов до мови, традицій і музики, яку передала їм бабуся.
Під час війни Оксана залишалася в Україні, працювала на автозаправній станції і пережила обстріли, під час яких пошкодився її будинок. Старша донька Анастасія опинилася в окупації, і матері півтора місяці не було зв’язку з нею. «Коли подзвонила і сказала, що жива — я плакала від щастя», — пригадує жінка.
Оксана також зберігає сімейні кулінарні традиції — колаче та штрудлі, які навчила готувати її покійна бабуся Ганна Йосипівна Петрачек. Бабуся навчала дітей читати і писати по-чеськи, співати колискові й пісні, передавала почуття віри та любов до рідної культури.
«Мої діти дуже творчі: старша донька — бандуристка, сини — спортсмени, середня донька — піаністка, менша відвідує гуртки танців і займається боксом», — розповідає Оксана.
Жінка мріє знову поїхати до Чехії наступного року — у місце, де «відпочиває її душа», але водночас залишатися в Україні, щоб ростити дітей і берегти сімейні традиції.
Джерело: Суспільне
