Перенесена людиною коронавірусна хвороба може збільшити ризики інфарктів та інсультів (аж до летальних випадків) впродовж щонайменше трьох років після зараження.
Наслідки COVID-19: що дізнались вчені
Нещодавно група науковців провела дослідження, в межах якого ідентифікувала з масштабної біомедичної бази даних UK Biobank дані понад 11 тис. людей, які отримали позитивний результат лабораторного тесту на COVID-19 впродовж 2020 року (до того, як на ринку з’явились вакцини).
Порівнявши отриману інформацію з даними понад 222 тис. осіб, які не хворіли на коронавірус впродовж того самого періоду часу, вчені виявили певну “тенденцію”: ті, хто перехворів на COVID-19, мали вдвічі більші ризики розвитку серйозних хвороб (інфарктів або інсультів) – аж до летальних випадків.
Однак найголовніше, про що дізнались вчені, – тривалість таких ризиків. Йдеться про те, що з часом підвищені ризики для здоров’я людини, яка перехворіла на коронавірус, насправді не зменшуються.
“Немає жодних ознак зменшення цього ризику… Це насправді одна з найцікавіших, я думаю, несподіваних знахідок”, – визнав провідний автор дослідження, керівник відділу серцево-судинних і метаболічних наук у клініці Клівленда у США.
Кардіолог з клініки Мейо в Рочестері (штат Міннесота, США) – доктор Патрісія Бест – не брала участі у дослідженні, проте прокоментувала його результати.
“Ми вже впродовж певного часу знаємо, що інфекції підвищують ризик серцевого нападу, тому, якщо у вас є грип, якщо ви хворієте на будь-яку інфекцію… бактеріальну чи вірусну, це підвищує ризик серцевого нападу… Але зазвичай такий ризик зникає досить швидко”, – нагадала вона.
За словами медика, у випадку з COVID-19, таке “правило” може не діяти тому, що ця інфекція “так сильно відрізняється від інших”.
“Робоча теорія” науковців
Вчені, які долучились до проведеного дослідження, досі не змогли остаточно зрозуміти, чому саме коронавірус має такий “тривалий вплив на серцево-судинну систему” людини.
“Можливо, існує щось таке, що COVID-19 робить зі стінками артерій і судинною системою, що спричиняє стійке пошкодження і може проявлятися з часом”, – припустив професор біохімії та молекулярної генетики зі школи медицини Keck в Університеті Південної Каліфорнії Хумен Аллаї.
В цілому ж “робоча теорія” дослідників полягає в тому, що коронавірус, ймовірно, може “дестабілізувати бляшки”, які можуть утворюватись із часом на стінках артерій. Тим самим інфекція робить їх більш схильними до розриву та збільшує ризик утворення тромбів.
Крім того, дехто вважає, що певну роль у підвищенні ризику інфарктів та інсультів після COVID-19 може відігравати ген, який “кодує” групу крові людини. Проте як саме це може відбуватися (і чи правда це), наразі достеменно невідомо.
Коронавірус в Україні
Нагадаємо, пандемія COVID-19, що розпочалась наприкінці 2019 року, кардинально змінила життя багатьох людей і суспільств в цілому. Різке зростання захворюваності та високий відсоток смертності поставили безпрецедентні виклики перед системами охорони здоров’я більшості країн.
Згодом серйозним випробуванням стали й інші штами хвороби, такі як Delta та Omicron.
У липні 2024 року в Україні зафіксували новий штам коронавірусу під назвою FLiRT. Експерти пояснювали, що він походить від Omicron, але через специфічні мутації в білку-шипі краще “зв’язується” з клітинами та уникає імунної відповіді (тобто інфекція швидше вражає ослаблений імунітет).
На початку жовтня в МОЗ України повідомили, що сплеск захворюваності, викликаний FLiRT, минув. Водночас медики визнали, що COVID-19, як і грип, залишиться з нами та продовжуватиме циркулювати.