5 жовтня, близько 18-ої години вечора, зграя безпритульних псів у центрі Андрушівки, на сходах магазину «Наш край», покусали доньку місцевої жительки Людмили Котубей.
— Коли нарешті дитині стане безпечно пересуватись містом?, — цікавиться жінка. — Це питання до всіх: до тих хто відпускає собак «прогулятись», до тих, хто шкодує стерилізувати і викидає тих собак по всьому місту… До тих владних кабінетів, які ніяк не можуть знайти в собі сили та відповідальність і нарешті подбати про безпеку наших дітей у місті. Давайте вже щось вирішувати, земляки! Давайте шукати місце, шукати спонсорів, шукати небайдужих і створювати притулок для бездомних псів. Не говоріть тільки, що ця справа «нерентабельна» чи «не потрібна», бо це аж триндець як бісить. Не рентабельно здоров’я і безпека жителів міста? То що вам взагалі важливо? Чомусь кілька небайдужих дівчат-волонтерок можуть знайти час і кошти на стерилізацію і вакцинацію, харчі безпритульним тваринам, належний їх догляд, а ціла армія менеджерів-управлінців, «богів громади», яких ми обрали — не можуть? Який сенс у тих всіх інвестиціях, вкладеннях, податках і того, що батько майже 10 років на захисті країни, якщо мою дитину тіпає від переляку?, — обурилась пані Людмила.
Жінка констатувала, що подібний випадок із її дитиною не перший.
«У нас це вже вдруге, декілька років тому мою дитину також покусали на вулиці пси. Після того вона важко і довго відходила від укусів, перелякалася не на жарт, прокидалася, кричучи від болю, серед ночі, погано спала. Я тепер знову боюсь повторення того кошмару, що ми вже пережили. Уколи вона перенесе, зціпивши зуби… Але собак вона тепер буде довго боятися на вулиці й наблизитись до них. І саме прикре те, що донька ніколи не проходить повз зграю псів з пустими руками: їжу їм дає постійно. Єдиний вихід — подати до суду на адміністрацію громади за бездіяльність, але толку буде з цього теж мало: ходити по судах – морока, тріпати собі нерви і тратити гроші… От тому всі й користуються цим, тому й немає в цьому напрямку ніякої в нас відповідальності. Єдине, я дуже вдячна у цій неприємній ситуації лише лікарям нашої лікарні за фахову й вчасну допомогу моїй дитині.”
На цю ситуацію активно відреагували й інші жителі цієї громади.
Так, зокрема, Ірина Костюк із Андрушівки, зауважила наступне: «У європейських країнах жодної собаки без господаря не побачиш. А в нас чомусь проявляється надзвичайна гуманність до собак, а не до дітей! Для прикладу, лише на моїй вулиці вільно бігають до десяти бездомних собак! А ще ж сердобольні сусіди випускають своїх собак «погуляти»… Про дітей і людей згадують лише тоді, коли приходить біда.”
Ще один житель Андрушівки зауважив: «Цю проблемну для Андрушівки ситуацію, на жаль, однією стерилізацією не вирішити. Коли собаки збиваються в зграї, а особливо під час «шлюбного періоду», вони «тусуються» в тих місцях, де їх підгодовують. Був свідком ситуації, коли зграя собак загнала дитину на бочку й не давала злізти, а у мене сигнал на камері відеоспостереження постійно сигналив. Це просто жесть! Іноді наша гуманність суперечить здоровому глузду!”
Отож, жителі Андрушівки звертаються до влади громади якимось чином вирішити цю проблему з бездомними псами, що вільно розгулюють вулицями райцентру й кусають дітей і дорослих.
Джерело: Субота Онлайн
Автор: Віра Коваль
