Україна отримає власний Національний пантеон — державний меморіальний комплекс у Києві, де вшановуватимуть найвидатніших представників української нації. Йдеться не лише про поховання чи перепоховання, а про місце державної пам’яті: з кенотафами, меморіальними таблицями, почесною вартою і церемоніями найвищого рівня.
1 липня Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Український національний пантеон» реєстр. №15360. На сайті парламенту зазначено, що пантеон має стати місцем почесного перепоховання визначних діячів України, встановлення кенотафів і державних церемоній. Про ініціативу створення пантеону раніше повідомив і Президент України Володимир Зеленський, який вніс відповідний законопроєкт до Верховної Ради.
Зеленський пояснював ідею так: «Імена всіх героїв, які в різні століття та епохи боролися заради України», мають бути поєднані в національній пам’яті. Саме ця логіка і закладена в законі: Пантеон має об’єднати пам’ять про тих, хто творив державу, захищав її, розвивав українську культуру, науку, військо, мову, спорт і громадянське суспільство.
Кого можуть вшанувати у Пантеоні
Закон визначає досить широкий перелік людей, яких можуть поховати, перепоховати або вшанувати символічним знаком. Це глави українських держав різних історичних періодів, президенти України, крім тих, кого усунули з посади в порядку імпічменту, головнокомандувачі українських військових формувань, діячі державотворення, культури, науки, освіти, релігії та спорту.
Окремо згадуються головнокомандувачі українських військових формувань різних епох — від армії УНР і Галицької армії до «Карпатської Січі», УПА та сучасних Збройних Сил України під час війни за незалежність.
У Пантеоні також можуть бути вшановані лауреати Нобелівської премії та інші діячі світового рівня, якщо вони народилися, жили в Україні або були пов’язані з Україною.
Водночас закон встановлює обмеження. До Пантеону не можуть бути включені особи, засуджені за злочини проти національної безпеки України, миру чи безпеки людства. Також ідеться про тих, на кого поширюється дія законодавства про засудження комуністичного, нацистського та російського імперського тоталітарних режимів.
Не лише могили: що таке кенотафи і перепоховання
Український національний пантеон складатиметься не тільки з реальних поховань. Закон передбачає можливість встановлення кенотафів — символічних могил або пам’ятних знаків для тих, чиї останки неможливо повернути або перепоховати.
Перепоховання діячів, які вже поховані на території України, за загальним правилом можливе не раніше ніж через 20 років після смерті. Винятки можуть бути, якщо могилі загрожує руйнування або є потреба вшанувати людину на найвищому державному рівні.
Якщо йдеться про видатних українців, чиї могили розташовані за кордоном, Пантеон може стати місцем повернення їхньої пам’яті в Україну. Цей процес уже почався: у травні 2026 року в Україні відбулося перепоховання останків полковника армії УНР Андрія Мельника та його дружини Софії, які до цього спочивали у Люксембурзі.
Раніше Субота Онлайн писала і про підготовку до повернення праху інших діячів українського визвольного руху, зокрема Євгена Коновальця.
Хто вирішуватиме і що відбуватиметься у Пантеоні
Рішення про поховання, перепоховання або встановлення кенотафу не має ухвалюватися одноосібно. Закон передбачає спеціальний дорадчий орган, до якого мають увійти історики, науковці, представники Українського інституту національної пам’яті, громадських організацій, діячі культури та мистецтва.
Цей орган перевірятиме кандидатури, за потреби залучатиме експертів, організовуватиме громадське обговорення і готуватиме висновки. Якщо в людини, яку пропонують перепоховати, є близькі родичі, їхня згода буде обов’язковою.
Остаточне рішення щодо кожної кандидатури має ухвалювати Верховна Рада через окремі зміни до закону. Тобто Пантеон не має працювати як звичайне кладовище, де рішення залежить лише від адміністративної процедури.
У самому меморіальному комплексі можуть проводитися державні заходи, церемонії вручення найвищих державних нагород, а його відвідання включатиметься до державного протоколу під час офіційних візитів іноземних лідерів. Також передбачена цілодобова почесна варта.
Як виглядатиме Український національний пантеон, поки невідомо. Проєкт меморіалу мають визначити за результатами відкритого міжнародного або всеукраїнського архітектурного конкурсу, а замовника будівництва і юридичну особу, яка керуватиме комплексом, визначить Кабінет Міністрів.
Важливі новини та пояснення — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
