Житомирський регіональний офіс Уповноваженого зі зниклих безвісти працює упродовж місяця. Щоденно на гарячу лінію телефонують близько 20-30 людей, які втратили зв’язок з рідними на війні. Люди часто дзвонять у розпачі, адже їм повідомляють, що військовий загинув. Згодом робоча група знаходить бійця живим в полоні.
Про це розповіла у коментарі представниця офісу Уповноваженого у справах безвісти зниклих осіб за особливих обставин, регіональна координаторка по Житомирській області Валентина Волкова розповіла, що багато дзвінків вже надходить на гарячу лінію.
“Ми тільки відкрилися в Житомирі про нас знає не багато людей. Наразі вдень телефонують до 20-30 осіб. Я регіональний координатор. Моя робота супроводжувати дії родин, які втратили зв’язок з рідною людиною на війні,але пошуком зниклих не займаюся. Коли до мене телефонують, то спочатку записую дані зниклої людини, потім створює кейс та передаю в Офіс уповноваженого зі справами безвісти зниклих осіб. Багато людей не розуміють уповноважень координатора. Пошуком зниклих на війні займається спеціальна робоча група. Я лише створює заяву та координую дії людей підказую куди, і як звертатися. У нашій команді працюють юристи та психологи“, – розповіла Волкова.
Наталія, як ніхто розуміє, що таке шукати на війні близьку людину. Жінка 8 місяців займалася пошуками свою рідного брата.
“Мої пошуки почалися задовго до того, як відрився цей офіс. Я сама 8 місяців займалася пошуками свого брата. Внаслідок цієї роботи ми об’єдналися з родинами та відкрили свою громадську організацію. Побратими мого брата запевняли, що він загинув. Проте згодом знайшла його в полоні. Допомагати вдається кожному розпочинаючи з розв’язання питань з документами чи грошового забезпечення“, – говорить координаторка.
Родина, яка втратила зв’язок з рідними має написати заяву в поліцію та здати текст ДНК.
“У нас є випадки коли людина отримала сповіщення про загибель військового, але потім знайшли його в полоні. Таких випадків дуже багато. Практично кожна родина в якої сталася біда має великі проблеми з комунікацією військової частини чи військкомату. Першочергово, що мають зробити рідні військового, який зник: написати заяву та здати ДНК. Були такі випадки, що звільнений полонений подзвонив до родини й каже: ваш тато привіт передавав та він живий”. Загалом, найкращі пошуковці – це рідні. Бо жоден орган не зробить таких дій, як близькі”, – додає Наталія Волкова.
Також координаторка радить, ніколи не втрачати надії та шукати зниклих родичів на війні.
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн
