14 грудня житомиряни вшановували подвиг учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У 1986 році до ліквідації наслідків аварії в Чорнобилі долучався і зведений загін пожежних Житомирщини. На сьогодні із 289 членів загону 150 вже немає в живих.
На ліквідації наслідків ЧАЕС житомирський загін пожежних працював з дев’ятого по 23 травня 1986 року. В числі ліквідаторів тоді були В’ячеслав Щирий, Олександр Поляков і Григорій Караульний. Дев’ятого травня вони отримали наказ від керівництва на виїзд у складі спеціального зведеного загону пожежних до Чорнобиля, а 10 травня вже прибули на місце.
В інтерв’ю пресслужбі обласного управління ДСНС чоловіки розповіли, що під час чергування щодня доводилося робити вологе прибирання в частині та обов’язково змивати водою дах. Адже від радіоактивного пилу, що осідав на ньому, показники дозиметра постійно дорівнювали, як мінімум, три рентгени.
22 травня у житомирських пожежників мало бути останнє чергування перед виїздом додому, каже Григорій Караульний. Але вночі пролунав сигнал “Тривога” – спрацювала сигналізація третього енергоблоку.
Пожежні Житомира поїхали першими, а слідом за ними – три автомобілі з київськими рятувальниками. Дорогою довелося проїжджати так званий “Чорний ліс” – там пройшла хвиля радіації і дерева стояли обвуглені, наче після пожежі.
В’ячеслав Щирий, який тоді був командиром відділення, розповідає, що будівля, куди в’їжджали пожежні, була схожа на тунель після вибуху – скрізь лежали розкидані шматки бетону. Осередок пожежі знаходився на верхніх поверхах – горіли кабельні тунелі між третім та четвертим енергоблоками.
“Від величезної температури метал розжарився, – згадує Олександр Поляков. – Металеві короби, в яких були “зашиті” кабелі, почали плавитись. Я стояв із пожежним стволом, а зверху на мене капав розпечений свинець. Щоб хоч трохи знизити температуру, ми баграми роздирали короби і заливали їх водою. Але від високого тиску і пекельної спеки пожежні рукави рвалися. Було дуже тяжко”.
Пожежники кажуть: думали, що їдуть на навчання, тому жодних захисних костюмів чи засобів захисту органів дихання не мали. З одягу на них були звичайні штани, сорочки, кирзові чоботи, картузи і хустки.
Дозиметрист вимірював рівень радіації і переміщав рятувальників у безпечніші місця. Коли позначка зупинилася на 120 рентгенах, працювати в небезпечній зоні почали по черзі і по кілька хвилин.
Пожежники кажуть, що дуже втомилися тоді – вода швидко закінчувалась, гідрант був понівечений, водії шукали інше вододжерело, – але не здавалися, бо не можна було допустити повторного вибуху, який міг бути набагато страшнішим.
На світанку по внутрішньому телефону пожежникам дали наказ негайно покинути об’єкт. Заборонили навіть забирати свої пожежні автомобілі. Згодом стало відомо, що на той момент радіаційний фон перевищував усі показники. На зміну житомирським пожежним приїхали бійці з Іванкова – вже у спеціальних захисних костюмах.
“Не можу згадати хто кричав, але його слова звучали як сирена: “Бігом! Бігом тікайте! – каже Григорій Караульний. – Я думав, зараз як рване – тут нас і поховають”.
Гуртом вони кинулися у першу машину, яка їхала їм назустріч. В авто одні їхали ззовні, тримаючись за дзеркала, інші – всередині один у одного на колінах. Тоді неважливо було де, важливо було чим швидше, кажуть пожежні.
Коли вони прибули до бомбосховища, їх одразу відправили у лазню, бо рівень радіації зашкалював. До ранку вони відпочивали, а потім на автобусі поїхали в Житомир. А ще за день усіх госпіталізували для обстеження і лікування.
За виявлену мужність при ліквідації пожежі на Чорнобильській АЕС у Москві взимку у 1986 році В’ячеслава Щирий, Олександр Поляков і Григорій Караульний були нагороджені “Знаком пошани” та вищою нагородою комсомолу “Воїнська доблесть”.
Усі троє пожежних зараз на пенсії, кожному з них від Чорнобиля лишилося якесь хронічне захворювання. Та, попри проблеми зі здоров’ям, вони щороку на річницю аварії на ЧАЕС та на День вшанування ліквідаторів збираються разом: спілкуються з побратимами, з якими свого часу врятували світ, і згадують тих, кого з ними вже немає.
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн
