4 червня в центрі Житомира відбувся пам’ятний захід «Тиша, що говорить», присвячений дітям, чиє життя передчасно обірвала війна, розв’язана Росією. На Новому бульварі зібралися понад дві сотні учасників — містяни, школярі, вчителі та гості міста.
Біля обласної бібліотеки імені Олега Ольжича присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання, прослухали музичний реквієм та оглянули виставку дитячих малюнків — роботи переможців конкурсу з однойменною назвою. У рамках заходу присутні прикріпили до дерев символічних білих паперових янголів.
Особливу увагу привертали тематичні інсталяції: парад дитячих черевичків біля хреста, шкільний клас з порожніми партами, розкидані іграшки, стенд «Незавершені сни» та парта для вільних послань, де кожен міг залишити слова або малюнок пам’яті.
9-річний Ігор Черненко, учень ліцею №32, зазначив:
«Я тут, аби вшанувати пам’ять своїх ровесників, які стали жертвами війни. Я не хочу, щоб небо України було під російськими ракетами».
Його підтримала Мілана Жиліна з ліцею №17:
«Ці діти нічого не зробили. Їх вбила війна. Ми не можемо про них забути».
Мистецька інсталяція з дитячим взуттям — робота художника Сергія Носка — раніше вже виставлялась на вулиці Михайлівській у 2022 році. За словами заступниці директора краєзнавчого музею Юлії Каплун, вона символізує не лише втрату, а й спротив, зокрема барикади, що зупиняли окупантів у перші дні повномасштабної війни.
За офіційною інформацією, з початку вторгнення Росії в Україну, в Житомирській області загинули шестеро дітей, ще 15 зазнали поранень. Як повідомила представниця Житомирської ОВА Ірина Дембіцька, серед загиблих — троє дітей із родини Мартинюків, які загинули під час ракетного удару по Коростишеву 25 травня 2025 року, а також троє дітей родини Ободзінських, які загинули на початку війни від авіаційного бомбардування села Юрівка.
Захід у Житомирі став не лише актом скорботи, а й голосом пам’яті, який звучить крізь «тишу, що говорить».
