У Житомирі попрощались із двома загиблими військовими – 20-річним Павлом Гвоздицьким та 33-річним Олександром Іщуком, які загинули в боях за Україну.
Павло Гвоздицький народився та виріс у Житомирі, закінчив 16-ту школу. Далі навчався у Житомирському автодорожньому коледжі. Після двох курсів навчання підписав контракт зі Збройними Силами України. Служив у 95-ій десантно-штурмовій бригаді.
“Пашка – це людина душа колективу, душа компанії. Ми разом навчалися два роки, він завжди був на позитиві. Дуже хороший хлопчина – допоможе, якщо треба – зробить все, що попросиш. За тиждень до його смерті ми говорили і він розповідав, що у них все нормально, що вони стоять і будуть стояти”, – каже одногрупник Павла Гвоздицького Микита Бугайчук.
“Він завжди слухався, якщо треба – виручав. Був чоловік з доброю душею”, – говорить родич загиблого Павла Гвоздицького Василь.
Загинув Павло Гвоздицький у боях за Україну 18 лютого на сході країни. У чоловіка залишились батьки та бабуся.
Ще один загиблий військовослужбовець Олександр Іщук народився у Бердянську. В дитинстві разом із родиною переїхав на Житомирщину, де закінчив школу та технікум за фахом ветеринара. Після цього служив в армії, був учасником миротворчої місії у Косово. Олександр воював у зоні проведення АТО. Під час одного з боїв військовий потрапив у полон, звідки його звільнили у 2017 році. 24 лютого 2022 року Олександр Іщук підписав контракт та знову пішов захищати Україну.
“Я бачив людей з полону, в більшості, коли на них дивишся, то в цих людей такі очі ніби вони не тут, не з тобою – людина зламана. Сашко таким не був, він не зламався, все, що від нього було потрібно та все, що могло запобігти втратам серед наших військ – він був готовий виконувати”, – каже командир загиблого Олександра Іщука.
Командир Олександра Іщука говорить, що загиблий був безстрашним військовим та хорошим механіком – відновлював техніку, яку навіть не розраховували відремонтувати.
“Для мене особисто він був правою рукою і ми з ним разом робили такі речі, що мало б хто на таке взагалі підписався, але Сашко ніколи не ставив запитань “Навіщо? Для чого?”. Він просто казав: “Ідемо”, ось в цьому був весь Сашко”, – каже командир Олександра Іщука.
Загинув Олександр Іщук 17 лютого під час бою з російськими військами на півдні України.
Вічна слава і світла пам’ять нашим Героям.
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн
