Біля річки Кам’янка на проспекті Миру у Житомирі виросло стихійне кладовище домашніх тварин — тут уже близько сорока могил собак, котів та інших улюбленців. Офіційного місця поховання тварин у місті досі немає, і люди вирішують проблему як можуть.
«Треба звертатися до міськради і вирішувати це терміново»
Голова громадської організації «Зоодозор» Людмила Охотнікова каже: стихійне кладовище — це не вихід, але альтернативи у місті просто немає.
«Міська рада має виділити спеціальну територію, де люди можуть спокійно поховати свою улюблену тваринку і можуть приходити до неї. На жаль, в нас в Житомирі такого немає», — говорить вона.
Сама зоозахисниця визнає, що теж стикалася з цією проблемою особисто. «Купила собі дуже хорошу дорогу лопату, їздимо в ліс — але це величезна проблема взимку, коли замерзла земля. Уявіть вівчарку 40 кілограмів або алабая 60 кілограмів. І куди дівати?»
Що думають містяни
Думки жителів розділилися. Галина, яка живе неподалік, турбується про екологію: «Це все стікає в нашу річку, потім у Тетерів, а потім ми його п’ємо». Анатолій теж проти стихійного поховання, але вважає, що місто зобов’язане вирішити це питання: «Кладовище треба, але у спеціально відведеному місці. Тварини — це наші улюбленці». А Юлія не бачить проблеми в самому кладовищі: «Якщо люди приходять і можуть згадати своїх тваринок — хай буде. І для дітей це навчання до дорослого життя».
Офіційна позиція: незаконно, але рішення немає
Крематорію для тварин у Житомирі не існує — це підтвердила Держпродспоживслужба. Ховати тварин на міському кладовищі «Дружба» також заборонено, повідомив директор комунального підприємства Василь Ганченко.
Начальниця відділу екології міськради Поліна Марушевська визнала: поховання біля водойм — незаконне і шкідливе для довкілля. Водночас альтернативи наразі немає. «Питання розглядалось при написанні екологічної стратегії громади. Є розділ, де зазначено необхідність будівництва і крематорію для хатніх тварин, і спеціальної території для поховань», — сказала вона.
Щоправда, екологічна стратегія затверджена з терміном реалізації до 2050 року. Тож поки чиновники планують, житомиряни продовжують їздити в ліс із лопатою.
