14 грудня, близько 23-ої години, на вулиці Лутовецькій (поблизу сільради), що в с. Лутівці Радомишльської громади, сталася жахлива дорожня пригода, в результаті якої нібито під колесами автомобіля «Фольксваген» синього кольору загинула учениця 1 курсу ДПТНЗ «Радомишльський професійний ліцей» (спеціальність «Кухар») Надія Валеріївна Сарно. Інформацію підтвердили двоюрідна сестра покійної Анастасія Моравська, у відділі комунікації ГУНП Нацполіції та пресслужбі прокуратури в Житомирській області.
На своїй сторінці в соцмережі «Фейсбук» жінка, зокрема, повідомила наступне: «Жахливе ДТП в Радомишлі сколихнуло громадськість. Моє сонечко, назавжди в наших серцях! – ці слова лунають в душах тих, хто втратив близьких у цій трагедії. Винуватців намагаються сховати і прикрити. Вони скоїли ДТП і залишили крихітку помирати на місці аварії.
Закликаємо всіх не мовчати й надати розголосу цій справі! Разом ми можемо добитися справедливості та запобігти подібним трагедіям у майбутньому. Нам потрібен ваш голос, ваша підтримка!
Також ми чекаємо офіційний коментар від поліції щодо цієї справи».
Підозрюваного затримали, а авто знайшли у полі поблизу с. Чудина
У відділі комунікації з приводу цієї жахливої й резонансної ДТП, зокрема, повідомили наступне:
«Дорожньо-транспортна пригода сталася майже опівночі 14 грудня у с. Лутівці Радомишльської громади. Водій автомобіля, вчинивши наїзд на 16-річну дівчину, поїхав з місця події. Поліцейські проводять розшукові заходи та закликають свідків ДТП надати важливу для слідства інформацію.
Уночі 15 грудня до відділення поліції №3 (м. Радомишль) Житомирського райуправління звернулась жителька с. Лутівки з повідомленням про зникнення її 16-річної дочки. Дівчина вчасно не повернулася додому після роботи у м. Радомишлі та не відповідала на телефонні дзвінки. Поліцейські розпочали заходи з розшуку безвісно зниклої.
Цього ж дня, близько 8:40, до поліції надійшло повідомлення про виявлення тіла дівчинки на узбіччі дороги у с. Лутівці. За наявними ознаками, вона загинула внаслідок ДТП.
Поліцейські провели ряд слідчо-розшукових заходів у результаті яких установили, що близько 23:46 водій автомобіля «Volkswagen Transporter», рухаючись зі сторони м. Радомишля, наїхав на дівчину, котра йшла у попутному напрямку. Після цього він залишив місце ДТП та поїхав геть.
Поліцейські виявили автомобіль з характерними для ДТП ушкодженнями у полі поблизу с. Чудина Радомишльської громади та вилучили його.
Правоохоронці встановили, що за кермом транспортного засобу, яким було травмовано неповнолітню, знаходився 27-річний місцевий житель.
16 грудня слідчі слідчого управління ГУНП в Житомирській області повідомили чоловікові про підозру за ч. 2 ст. 286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) та ч. 1 ст. 135 (Залишення в небезпеці) Кримінального кодексу України.
Нині триває подальше досудове розслідування під процесуальним керівництвом Житомирської обласної прокуратури.
17 грудня судом підозрюваному було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Чоловікові загрожує від 3 до 8 років ув’язнення з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3 років або без такого».
Рідні й близькі Надії не хочуть, щоб ця справа спустилася на гальма!
Рідні Надійки Сарно й жителі стурбовані тим, що обвинувачений чоловік може уникнути справедливого покарання через те, що має нібито впливових батьків і рідню: його мама, начебто працює лікарем, тато – ветеран правоохоронних органів, на серйозних посадах у громаді досі працюють і тітка з дядьком цього чоловіка. Він, кажуть, має теж неповнолітню дитину…
Двоюрідня сестра покійної Анастасія Моравська повідомила, що напередодні поховання Надійки до них приїжджала сестра обвинуваченого чоловіка й пропонувала гроші, щоб дещо «залагодити» цю трагічну ситуацію, але рідні та близькі не пристали на цю пропозицію, прагнучи справедливого розслідування цієї справи й покарання обвинуваченому. І це їх остаточна й принципова позиція!
У Радомишлі про покійну Надію ніхто поганого слова сказати не може. Дівчинка завжди випромінювала радість, гарний настрій, позитив, була відповідальною, товариською, щирою. Вона родом із Радомишля, проживала в багатодітній родині. Окрім неї в родині ще підростає дві сестрички: 12-річна Вікторія, 3-річна Софійка та 6-річний Сергійко. Проживала дівчинка разом із мамою Тетяною Войцехівською, сестричками та братиком у зйомному будинку. Того злощасного вечора вона не дійшла додому приблизно десь два кілометри…
«Такої доброї і світлої дитини я ще не бачила в своєму житті…»
Всі, хто знав Надію, про неї лише позитивної думки: вона була доброю, чесною, вихованою і трудолюбивою. Такою й залишиться в пам’яті всіх, хто її знав, навчався, проживав, товаришував, працював із нею…
Того злощасного вечора дівчинка поверталася з кафе «Піраміда», де підпрацьовувала офіціанткою, щоб заробити собі кошти на прожиття й допомогти мамі. Її мама Тетяна працює в кафе «Статус». Зазвичай додому вони ввечері поверталися з донькою разом, а того вечора мама звільнилася дещо раніше й пішла додому сама. Донька запевнила, що дістанеться додому з колегами по роботі. Вона вийшла з кафе і почала розмову зі своїм знайомим хлопцем Павлом, але їхня розмова вмить обірвалася, коли він почув у слухавці якийсь тріск. Про те, що зв’язок раптово обірвався, він відразу повідомив маму Надії. Надію шукали цілу ніч. Родичі написали заяву до поліції. На Лутівці були камери спостереження, які зафіксували момент збиття дитини іномаркою, з якої ніби вийшли двоє чоловіків і не надали їй допомоги й зникли в невідомому напрямку…На ранок 15 грудня люди знайшли тіло дівчинки на узбіччі, на превеликий жаль, без ознак життя, прикидане снігом…
У соцмережах місцеві жителі пишуть про те, що водій цього буса часто «ганяв вулицями міста, ніби навіжений…»
Від удару з бусом у дівчинки був проламаний череп…
Тіло дівчинки було направлено на судмедекспертизу до Малина. Відповідно до записів у свідоцтві про смерть та довідки про причину смерті дівчинки, підписану лікарем Малинської філії Державної спеціалізованої установи «Житомирське обласне бюро судово-медичної експертизи» МОЗ України Василем Марущаком, у розділі «Причина смерті», зокрема, зазначається: «Перелом основи черепа».
У соцмережі активно обговорюють цю резонансну ДТП й висловлюють співчуття рідним і близьким покійної Надії.
«Дитину дуже шкода, така добра й мила, жити й жити, серце розривається. Такої світлої і доброї дитини я не зустрічала в житті», — написала радомишлянка Інна Полякова.
«Боже, що це в нашому Радомишлі робиться, і як тільки таких людей земля носить! У нас вже були подібні випадки і з часом все залагоджувалося, і все затихало, а ми цього не хочемо!», — сказала місцева жителька Валентина Островська.
Журналіст «Суботи» зустрічався й з педагогами та учнями Радомишльського ліцею №4 імені І. Самоплавського та Радомишльського професійного ліцею, де навчалася Надія.
— Це невимовна й трагічна новина для нашого навчального закладу, — розповіла заступник директора ліцею з навчально-виховної роботи Ірина Алєксєєнко. – За роки навчання у нашому освітньому закладі про Надійку в усіх склалися лише гарні й позитивні відгуки та спогади. Шкода, що життя цієї світлої та дуже доброї дитини обірвалося надзвичайно рано і в такий трагічний спосіб. Щиро співчуваємо родині Надії, сил і витримки їм пережити цю невимовну й важку втрату найдорожчої кровиночки..
Лише теплі спогади про Надію закарбувала в пам’яті й класний керівник класу, де вона навчалася Людмила Мороз.
— Надія була працьовитою, добро, світлою, товариською, відповідальною дитиною, усміхненою, старанною, завжди могла й хотіла прийти на допомогу однокласникам, хоча й сама мала з дитинства певні вади зі здоров’ям…У класі тоді навчалося 19 учнів. Вона певний час навчалася в санаторній школі, а тоді в нашому ліцеї. Мала нахил до точних дисциплін. Мала середній і достатній рівень знань. Про цю дитину ми нічого негативного не можемо сказати взагалі… Дуже шкода, що Всевишній їй відміряв так мало років життя. Співчуваємо рідним і близьким Надії, пам’ятатимемо її завжди…
Її подруга, восьмикласниця ліцею Софія Стрілецька сказала, що Надійка була для неї однією з кращих дівчат, серед тих, кого вона знала.
«Я її бачила і в п’ятницю і в суботу…Як завжди спілкувались, планували, ділилися своїми дівочими секретами…Ми з нею дружили близько п’яти років. Найбільше мені запам’яталося святкування її 16-го дня народження – 5 листопада цього року. Тоді ніщо не віщувало біди, ми веселилися, розмовляли, прогулювалися, весело проводили час… Не можу й досі повірити в те, що Надійки більше вже немає на світі…Але у них у профліцеї нещодавно загинула її одногрупниця. І вона ніби їй приснилася напередодні, і сказала, що вона так не хотіла рано піти з життя, але так вийшло… У Надії чомусь вже тоді закралося у підсвідомості якесь відчуття, що може вона бути наступною…Вона дуже боялася, переживала з цього приводу.
Дуже теплі спогади про Надю згадує й ще одна її однокласниця та одногрупниця Катерина Омельченко.
«Таких, як Надя, зараз дуже мало. Вона не мала шкідливих звичок, була непідробною, врівноваженою, подільчивою, щирою, працьовитою, спокійною, ніколи не підвищувала голос, ніколи нікого не образила…Нам всім її не вистачатиме дуже-дуже…»
Найкращі враження про Надію Сарно збереглися й у педагогів та учнів Радомишльського профліцею, де також побував журналіст «Суботи».
Завідувач відділення Радомишльського профліцею Леся Затолюк зауважила, що важко щось говорити про те, коли з дуже передчасно з життя ідуть молоді й гарні діти, їхні вихованці. Надія була світлою і позитивною дівчинкою, завжди йшла на допомогу всім, бажала навчатися, була комунікабельною, активною в житті нашого закладу освіти.
Класний керівник Надії в профліцеї Ганна Яцкевич із сумом у голосі пригадала про неї таке: «Хороша дитина, відповідальна, доброзичлива, усміхнена, під час навчання у жодного з майстрів у неї проблем із навчанням не було. І з дітьми, яких у групі навчається 24, вона швидко знайшла спільну мову дуже швидко. Мала достатній рівень знань. Брала участь у виховних та спортивних заходах, що проводились у профліцеї. Грала у волейбол. Толкова була дитина. Дуже жалко, що такою трагічною в неї виявилася доля…”
У соцмережі вже є і фото одного з ймовірних учасників тієї страшної ДТП, нібито 27-річного приватного підприємця з Радомишля, рідні Надії вже навіть знають його ім’я та прізвище.
— Ми хочемо справедливого розслідування цієї моторошної й трагічної аварії, — сказала пані Анастасія. – І щоб цю справу не спустили на гальма, бо ми втратили молоду квіточку, надію, опору, а нелюди, які скоїли цю ДТП гуляють на волі…Поліція ніби знає, хто це скоїв, але офіційної інформації поки немає ніде…Так бути не повинно!
Поховали Надійку рідні, близькі, однокласники та одногрупники, педагоги зі школи та ліцею, друзі, знайомі у вівторок 17 грудня. Вічний спокій дитина відтепер знайшла на місцевому Папірянському кладовищі…
Горе. Біль. Сльози. Рідні чекають одного: справедливого покарання підозрюваному, на яке він дійсно заслужив, вчинивши такий ганебний проступок у невеличкому містечку Радомишлі, де всі один одного добре знають, не боячись Божого суду, людського осуду й заплямувавши на все життя своє ім’я та рідних…
Газета «Субота» щиро співчуває батькам і всім рідним покійної Надії…
Джерело: Народний тижневик “Субота”
Автор: Богдан Лісовський
