Вже пройшов перший місяць нового навчального року, року, в якому батькам школярів обіцяли поновити шкільне харчування. Ще з лютого 2024-го я проводжу активну «переписку» з усіма компетентними органами з цього питання.
Чого ми досягли? 5 вересня міська рада спромоглася ухвалити рішення про компенсацію дітям пільгових категорій коштів на харчування. Це близько 35 гривень. У таку суму оцінюють денний раціон школяра. І не смійтесь. Ще один сороміцький факт — діти УБД отримають лиш близько 17 грн компенсації, оскільки міська рада прийняла рішення про відшкодування лиш половини харчування таким дітям, у той час, коли в Маріуполі діти УБД харчувалися повністю безкоштовно.
В останньому «листі щастя», який відправила мені міська рада, зазначено, що причиною відсутності харчування є складність знайти організатора харчування.
Зокрема, цього тижня я зустрічалася із заступницею керівника відділу освіти, яка зазначила, що на балансі шкіл відсутнє обладнання для приготування їжі. Де воно поділося — для мене загадка. На його купівлю потрібно близько 5 млн.
І ще одна новина — сьогодні прийнято рішення, що з жовтня учні 1–4 класів харчуватимуться безкоштовно, держбюджетом виділено 2 млрд грн. Яким чином міська рада освоїть дану субвенцію — мені вже цікаво. Але якщо думаєте, що наші діти будуть нагодовані, то НІТ.
Я шукала для себе рішення, тому звернулася до керівниці ресторану «Асторія» із запитом, чи можливо організувати комплексні обіди для дітей. На що отримала відповідь, що ресторан зацікавлений у такій співпраці та готовий навіть узяти участь у тендерах, але, на жаль, до ресторану ніхто не звертався з такою пропозицією. А скільки в нас кафе та ресторанів, які змушені у зв’язку з війною жевріти? Чи не розумно в даному випадку залучити наш бізнес до вирішення цієї проблеми? А це, між іншим, робочі місця та податкові надходження до бюджету.
Позиція міської ради така, як у однорічної дитини, що закрила руками очі й думає, що її ніхто не бачить. Але ми не знизимо тиск і будемо стукати у всі двері та вікна. Оскільки це державний обов’язок виконувати гарантії, закріплені в законі, а обов’язок батьків — дбати про своїх дітей. Я хочу, щоб кожен із батьків міг покластися на школу та спокійно ходити на роботу. Щоб діти їли здорову та безпечну їжу.
Щоб закон працював і жоден міський голова чи депутат не смів ним нехтувати.
