Комітет виборців України (КВУ) проаналізував можливість проведення виборів в Україні під час воєнного стану та ситуацію з передвиборчим процесом у своєму звіті:
Стислий звіт про моніторинг змін законодавства та підготовки до виборів:
діяльність влади та суб’єктів виборчого процесу,
на аналізі відкритих джерелах.
(01.11.2024 – 31.12.2024)
Політичний контекст:
Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США почалися обговорення можливих
шляхів завершення російсько-української війни. Ці дискусії стимулювали інтерес до проведення
виборів в Україні, попри складну ситуацію.
Підготовка до виборів в умовах війни:
Центральна виборча комісія (ЦВК) активно працює над моніторингом виборчих дільниць, зокрема тих,
які утворені на постійній основі. Наприклад, фахівці з’ясовують, чи залишилися виборці на дільницях,
де раніше було зареєстровано понад 2500 осіб, та чи відповідають приміщення для голосування
технічним вимогам. У деяких регіонах, постраждалих від бойових дій, виборчі дільниці фізично
зруйновані або втратили свою функціональність, що ускладнює планування виборів.
Робота ЦВК щодо оновлення даних:
У грудні 2023 року ЦВК ухвалила постанову про державний реєстр виборців, яка зобов’язує місцеві
адміністрації перевірити актуальність даних щодо виборчих дільниць. Наприклад, у звільнених
територіях необхідно встановити, чи є придатні приміщення для голосування, а також чи залишилися
там виборці після масових переміщень населення.
ЦВК активізує підготовку виборчих процесів: виклики та перспективи
Центральна виборча комісія (ЦВК) України посилює свою діяльність, зосереджуючи увагу на
підготовці інфраструктури виборчих дільниць як на території країни, так і за кордоном. Ця активізація
викликає запитання щодо того, чи є це сигналом початку підготовки до майбутніх виборів, попри
відсутність офіційних рішень про їх проведення.
Проблеми інфраструктури в Україні
Однією з ключових загроз для виборчого процесу в умовах війни є стан приміщень виборчих дільниць.
У багатьох регіонах через бойові дії зруйновані будівлі, які традиційно використовуються для голосування.
ЦВК проводить оцінку стану інфраструктури, але вирішення цих проблем потребує значних ресурсів.
Уряд поки що не виділив достатньо фінансування для відновлення пошкоджених об’єктів. Як
зазначають експерти, навіть у мирний час на відновлення подібної інфраструктури може знадобитися кілька років.
Закордонні виборчі дільниці
У посольствах і консульствах України за кордоном розташовані постійно діючі виборчі дільниці. На
відміну від ситуації в Україні, там немає прямої загрози безпеці, що полегшує підготовку. Проте
виникають інші питання, зокрема, чи достатньо місця для розміщення виборців, зважаючи на
збільшення кількості українських громадян за кордоном через війну. У Польщі, наприклад, кількість
потенційних виборців збільшилася вдвічі, що створює потребу в нових приміщеннях для голосування.
Складнощі з організацією виборів:
Навіть за умов готовності до виборів існують серйозні організаційні проблеми. Наприклад, у багатьох
регіонах відсутні належні приміщення для голосування, а велика кількість внутрішньо переміщених
осіб не внесена до реєстру виборців за новим місцем проживання. Також бракує коштів на
фінансування виборчих процедур, адже бюджет переважно спрямований на потреби армії та
відновлення інфраструктури.
Можливі строки проведення виборів:
Експерти прогнозують, що проведення виборів у першій половині 2025 року малоймовірне.
Наприклад, наразі відсутні законодавчі акти, які б регулювали порядок голосування для мільйонів
українців за кордоном та внутрішньо переміщених осіб. Також потребує оновлення логістична
інфраструктура, яка має забезпечити доставку бюлетенів у віддалені райони та надання виборчих
послуг в умовах воєнного часу.
Передумови для проведення виборів:
Основні передумови для проведення виборів в Україні – припинення воєнного стану та завершення
активних бойових дій. Наприклад, у 2014–2019 роках вибори проводилися навіть за умов бойових
дій у Донецькій та Луганській областях, але на цей час масштаби конфлікту були значно меншими.
Сьогодні ж повномасштабна війна охоплює великі території, що створює значні ризики безпеки
для учасників виборчого процесу.
Сезонна активність політичних штабів:
Деякі політичні штаби вже почали активну діяльність, зокрема, вербують працівників і оплачують
їхню роботу. Наприклад, у багатьох містах фіксуються випадки, коли штаби орендують офіси,
працюють із політтехнологами, розробляють рекламні кампанії. Проте ці дії є типовими для
періоду “виборчої гарячки”, яка не завжди співпадає з фактичним стартом виборчого процесу.
Вибори під час війни: юридичні, організаційні, інформаційні та кібер виклики
За Конституцією, чергові місцеві вибори мають відбутися у жовтні 2025 року. Однак для їх організації
необхідно виконати низку умов, які наразі виглядають складними для реалізації.
• Відсутність бойових дій: Проведення виборів неможливе під час активних бойових дій через
неможливість забезпечити безпеку виборців і членів комісій.
• Виклики пов’язані з виборцями: Значна частина виборців покинула країну (близько 4 млн, з
врахуванням зареєстрованих в країнах ЄС 7 млн. з дітьми включно), близько 3-4 млн
перемістилася всередині неї, також близько мільйона осіб служать у війську, що ускладнює їх
участь у виборах. Велика кількість внутрішньо переміщених осіб (понад 5 мільйонів) створює
труднощі з визначенням їхнього виборчого округу. За даними Міністерства соціальної
політики, лише 20% ВПО змінили виборчу адресу, що ускладнює організацію голосування.
• Дезінформація: Російська пропаганда активно впливає на інформаційне поле, що створює
ризики маніпуляцій волевиявленням.
.• Атаки на цифрову інфраструктуру: Російські кібератаки на українські реєстри підкреслили
вразливість цифрової інфраструктури, що ставить під сумнів безпеку та надійність
потенційного онлайн-голосування. Зокрема, наймасштабніша російська кібератака 19.12.2024
в наслідок, якої було тимчасово призупинено роботу ключових систем Міністерства юстиції:
Державний реєстр актів цивільного стану громадян; Єдиний державний реєстр юридичних осіб
та фізичних осіб підприємців; Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обтяжень та інші
реєстри.
• Довіра суспільства: Важливо не лише впровадити технічні рішення для дистанційного
голосування, але й забезпечити довіру суспільства до їх легітимності. Дослідження показують,
що думки українців щодо дистанційного голосування розділені, і немає єдності стосовно його
доцільності та безпечності.
• Легітимність обраних осіб: через велику кількість громадян, які потенційно не матимуть
можливості в реалізації пасивного і активного виборчого права, результати голосування
викликатимуть недовіру і відчуття несправедливості в Україні, і стануть ще одним потенційним
важелем розколу суспільства для російської пропаганди і інструментом політичних ігор
кремля в разі підписання документів про мир чи припинення вогню.
Електронне голосування та голосування поштою: перспективи впровадження в Україні у
випадку перемир’я або зупинки вогню.
Останнім часом тема електронного голосування та альтернативних способів участі у виборах, зокрема
голосування поштою, набирає популярності в українському інформаційному просторі. Підготовка до післявоєнних виборів потребує створення відповідної
законодавчої бази. Але російська кібератака 19.12.2024 ставить під загрозу ідею електронного
голосування в Україні в разі призупинення воєнного стану і оголошення про проведення виборів.
Оскільки Україна зазнала наймасштабнішої кібератаки на державні реєстри за останній час. Російські
хакери атакували системи Міністерства юстиції, тимчасово зупинивши роботу ключових реєстрів, що
ставить під сумнів безпеку та надійність організації електронного голосування на потенційних
післявоєнних виборах. Кібератака на державні реєстри стала серйозним попередженням щодо ризиків,
які можуть виникнути під час проведення післявоєнних виборів із використанням електронного
голосування. Очевидно, що впровадження елементів електронного голосування це перспективний
інструмент демократії, але за умов миру і стабільності в світі.
Ідея суміщення виборів: економія чи нові ризики?
Останнім часом обговорюється можливість одночасного проведення президентських, парламентських
та місцевих виборів для економії бюджету. Проте експерти наголошують, що це створить надмірне
навантаження на виборчі комісії, збільшить ризики організаційних помилок та ускладнить підрахунок
голосів.
Як приклад, у мирний час на підготовку парламентських виборів потрібно щонайменше 54 дні, а для
президентських — 90 днів. Суміщення цих процесів може призвести до юридичних конфліктів, коли
етапи одного виборчого процесу ще не завершені, а інший уже розпочався.
ЦВК виконує необхідні профілактичні дії для оцінки стану виборчої інфраструктури. Проте для
повноцінної організації виборів потрібна комплексна підготовка, яка включає фінансування, безпекові
заходи та широку інформаційну кампанію. На цьому етапі важливо розуміти, що реалізація права на
вибір у військових умовах вимагає небувалої координації та рішень, які враховують сучасні виклики.
