Центральний вокзал німецького Гамбурга було перекрито через госпіталізацію одного з пасажирів, студента, який з Руанди їхав до Гамбурга. Річ у тому, що у студента-медика запідозрили зараження вірусом Марбург.
Юнак вилетів з Руанди до Франкфурта в середу вранці, але вже у потягу до Гамбурга у нього з’явилися ознаки хвороби. Він сам зателефонував до органів охорони здоров’я, щоб повідомити, що він контактував з людиною, зараженою вірусом Марбург.
Юнака доставили в університетську лікарню Еппендорф на спеціалізованому інфекційному фургоні.
Рятувальники (саме вони проводили госпіталізацію) запевняють, що пасажири не були в небезпеці і карантинні заходи нікому окрім госпіталізованого не потрібні. (А) проте, у якості запобіжного заходу були записані всі контактні дані всіх пасажирів потяга.
Зараження вірусом Марбург у Німеччині не фіксували з 1967 року.
Гостра вірусна геморагічна гарячка Марбург характеризується тяжким перебігом, генералізованим ураженням кровоносних судин з розвитком тяжкого геморагічного синдрому, ураженням печінки, травної системи, центральної нервової системи і часто закінчується смертю.
Збудника цієї хвороби офіційно визнано біологічною зброєю.
Хворобу вперше виявили у німецькому місті Марбург у 1967 році. Джерелом інфекції стали привезені для дослідів з Африки зелені мавпи. Через двох заражених людей виникли спалахи у самому Марбурзі, а також у Франкфурті, та сербському Белграді. Серед захворівших семеро померли.
Найсмертельніша хвиля Марбурзького вірусу була в Анголі у 2005 році, її жертвами стали понад 300 людей. А у Європі за останні 40 років від цієї хвороби померла лише одна людина, і ще одна – в США після повернення з експедиції в Уганді.
Хвороба починається раптово, з лихоманки, сильного головного болю та нездужання. Також загальними ознаками зараження саме вірусом Марбург є діарея, нудота та блювота.
За даними ВООЗ, у середньому вірус вбиває половину інфікованих, а найнебезпечніші штами – до 88%. У смертельних випадках у хворих спостерігають значну кровотечу й шок, смерть найчастіше настає за 8-9 днів після появи симптомів.
Вірус може активно поширюватись між людьми при прямому контакті з біологічними рідинами (кров, слина, сеча тощо), а також через поверхні та матеріали. Крім того, тіла людей, які померли від лихоманки Марбург, можуть залишатися заразними під час поховання.
Вакцин чи противірусних препаратів для лікування вірусу Марбург не існує.