Малинську громаду схвилював пост мами учениці Дібрівської гімназії Лесі Марченко, в якому йдеться про ймовірне закриття з 1 вересня нинішнього року їхнього закладу освіти через брак дітей та відповідно фінансування.
Ось, зокрема, що в ньому йдеться (подаємо мовою оригіналу авторки посту):
“Можливо, завдяки цьому посту кожен з батьків Дібрівської гімназії збереться в одну дружню команду і відстоїть свою школу, найкращу! Де є ставлення до дітей, де вчителя то є як рідні, де не ображають, де нема боулінгу, як в іншій школі, де не “требують на ремонт класів” (пишу для тих, хто не знає… на ремонт виділяє освіта… має виділяти, то держава економить на освіті, в я повинна за свій кошт купити краску…. В мене є принцип був і буде.
Як можна закрити школу де навчаються діти, вони їздять з Вишева, Колона, Нова Діброва, Гуска, Плугатар, так, можливо тих діток і не так багато з тих сіл…. То краще державі на наших дітях економити!!!! не там…. ой не там треба!!!!
Для моєї дитини це стрес, я впевнена і для інших, ні в одну зі шкіл в неї нема бажання йти, а в одну школу, не буду вказувати яку, (хоча, якщо хтось в коментах запитає — відповім) я не відпущу!!!
Малинські освітяни були на зборах, але то не освітяни, а навпаки, то Ви, ще закриваєте школу, економите на навчанні, а потім Ви, батьків переконуєте в яку школу краще піти, то ми повинні вирішити, куди йти нашим дітям і де їм найкраще буде навчатися!!
В школі діти є, перший клас набрали, дітей достатньо, закривають школу, коли є 45 дітей, нас майже 60.
Хто несе відповідальність за то, що будуть возить дітей, до речі, молодих та й навіть чоловіків, яким 50–55 років, нема, всі на війні, то ви знайдете сліпого, глухого водія, який буде возить мою дитину (такі водії всюди їздять), то ви економите…..
Та гнати вас треба, той білий дім, якому на руку закриття школи, тож ваші премії, підняття зарплати.
Тому батьки, давайте зберемося заради наших дітей, в першу чергу їхньої безпеки, щоб нашу школу не закрили, щоб наші діти навчалися в нашій школі і їх навчали дійсно справжні вчителі, які були колись….. а не цього покоління..»
Так, справді, з цього приводу минулої п’ятниці, 12 червня в Дібрівському будинку культури відбулись громадські слухання на які прибули заступник Малинського міського голови Віталій Лукашенко, начальник управління освіти, молоді та спорту і національно-патріотичного виховання міськради Віталій Коробейник, економіст управління Людмила Морохотова, староста Василь Лакей, директор ліцею Галина Самородова, вчителі, батьки.
Під час зустрічі йшлося про те, що відповідно нормативних формул та розрахунків, нормативних документів МОН України через недостатню кількість дітей ця гімназія може бути закритою вже з 1 вересня нинішнього року.
Гості з Малина повідомили присутнім про не райдужну ситуацію з наповнюваністю цього закладу освіти Малинської громади, браком фінансування й субвенції на саме такий заклад, і, як варіант, у разі не покращення демографічної ситуації до початку нового навчального року цієї гімназії на карті ЗЗСО Малинської громади може і не бути…
Віталій Коробейник у розмові з батьками запропонував все ж таки, щоб зберегти гімназію в Діброві, усіма способами шукати діток, зберігши в такий спосіб належну наповнюваність класів, що призведе до відкладанні цього не популярного питання на певний час і дозволить гімназії ще функціонувати.
Віталій Лукашенко, зокрема, висловив слушну думку про те, щоб покращити ситуацію, можна попрацювати над створенням в старостаті прийомних сімей, які також дещо поліпшать ситуацію з кількістю діток.
Небагатослівною виявилась з приводу подальшого трудовлаштування ряду вчителів гімназії і Людмила Морохотова, котра констатувала, що управління освіти – не «біржа» праці, і теж порадила батькам і жителям села, педагогам, активно до 1 вересня зайтися пошуком бажаючих навчатися саме в Дібрівській гімназії, а педагогам самостійно підшукувати нове місце роботи.
Нині в гімназії навчаються близько 60 здобувачів освіти, котрих довозять не лише з Діброви, а й Вишева, Лісної Колони, Плугатяря, Нової Діброви, Гуски, Трудолюбівки та двоє діток вчителів гімназії, котрі навчаються в молодших класах доїжджають з Малина. Суттєвою проблемою є те, що частина діток нині проживають за кордоном, наприклад така ситуація у 2 класі: з 7 учнів – 4 не в Україні. Тому на цих дітей не виділяє держава освітню субвенцію, і вони фактивно вважаються учнями навчального закладу, але класу – ні. Отакий абсурд! А з приводу перспективного плану наповнюваності класів, то в межах 4-3 діток бажаючих навчатися у 1 класі найближчі декілька років у Діброві мають.
Гімназія в Діброві не має власної їдальні, бо приміщення років з 15 тому продано одному з відомих у громаді приватних підприємців, і там зараз розміщені магазин і кафе, харчують дітей у гімназії, привозячи гарячі обіди з Недашок, не має ця гімназія й власного сертифікованого укриття…Як варіант, батькам запропоновано переводити своїх дітей для продовження навчання до Пиріжківської гімназії чи ж до Недашківського ліцею…
Стосовно кадрового питання, то переважна більшість педагогів Дібрівської гімназії – пенсійного віку, директор Галина Самородова, у котрої, до речі, в цьому році завершився трудовий контракт, поки не подала своєї кандидатури на посаду директора, ймовірно, плануючи змінити взагалі сферу своєї діяльності. У разі закриття гімназії в Діброві, без роботи залишаться п’ятеро педагогів: із Недашок, Малина, Діброви та Вишева.
— Нас така постановка питання дещо приголомшила, — розповіли окремі вчителі цієї гімназії. – Стосовно підрахунків і формул, на які посилаються можновладці управління та громади, то хіба можна все підганяти під цифри та розрахунки. Куди діватися нам, педагогам, нам конкретно так ніхто і не повідомив, окрім пропозиції потихеньку шукати собі самостійно місце роботи…
— Потрібно ж реально дивитися на місці на речі: скажіть, а як реально діставатися будуть здобувачі освіти, скажімо, в Недашки чи Пиріжки з віддалених сіл нашого старостату та Вишева? О котрій годині їм потрібно буде прокидатися, і повертатися додому? Про це хтось думав? А як бути взимку, коли може замести дорогу і автобуси у великий мороз взагалі не виїдуть за маршрутами з гаражів? Скажіть, будь ласка, таке навчання можна буде назвати якісним і повноцінним? Ми хочемо, щоб наша гімназія все ж існувала, а діти навчалися саме в ній, бо вже звикли, і до вчителів і до тієї щирої і гарної атмосфери, що панує в рідній гімназії. А тепер знову можуть початися психологічні і стресові ситуації в діток з 1 вересня, яких би нам не зовсім хотілося, — розповіла мама першокласника та учениці 1 класу наступного року із Діброви Дар’я Ткачук. – Сподіваємося, що все ж таки здоровий глузд переможе і гімназія в нашому селі залишиться, а дітки навчатимуться в ній і далі! Ми, батьки, дуже цього всі хочемо!
Отака виходить ситуація, коли з одного боку формули та підрахунки, а з іншого долі дітей, вчителів та переживання батьків. Краще було б, щоб у такий непростий для всіх нас час хоч заклади освіти, як би важко їм не було, залишилися в своїх населених пунктах, де б лунав дитячий гомін і сміх, бо ж як гласить народна мудрість, коли немає школи, немає й села… А дуже б цього не хотілося…
Слідкуйте за оперативними новинами про те, що відбувається у Житомирі та області. Щоб не пропустити важливе — підписуйтеся на наш Telegram або читайте у Facebook.
Джерело: Субота Онлайн
Автор: Богдан Лісовський
