Хоча, звичайно, мають вони тепер у власності не все місто, а лише одну квартиру в ньому та будинок в селі біля Бердичева.
Про це розповів на презентації своїх нових книг головний краєзнавець міста Анатолій Горобчук.
Вперше історично-краєзнавчий нарис під такою назвою вийшов в 2012 році за фінансової підтримки Святослава Піскуна, який тоді балотувався від нашого округу до Верховної Ради. Друге видання вийшло в 2016 році за підтримки Олександра Дмитрука, уродженця Іванковець, нинішнього депутата обласної ради.
Прізвище нинішнього мецената чи підприємця, який профінансував друк книг в Житомирському видавництві «Рута», Анатолій Горобчук не розкрив, натомість повідомив, що придбати нові книги може будь-хто в магазині «Транзит», де вони мають бути на полицях з початку нового року.
Другою новою книгою стали теж історичні нариси про наше місто під назвою «Таємна столиця України». Тут зібрані статті краєзнавця, які вже виходили на сторінках газети «Земля Бердичівська» або на сайті «Мій Бердичів» на окремі теми історії чи про окремі історичні об’єкти нашого міста.
Розповідь автора про нові книги поступово переросла в обговорення сторінок історії Бердичева, і саме тоді й пролунало запитання про нащадків власників міста. Анатолій Петрович розповів, що під час своїх пошукових дій в різноманітних архівах та музеях, йому дійсно вдалось знайти координати нащадків роду Тишкевичів, і навіть зустрітись з ними. Але сьогодні це прості люди, які не бажають зайвої уваги до своїх скромних персон.
Воно й не дивно, адже якщо в країнах Балтії було прийнято законодавство про реституцію, тобто повернення цінностей та майна, відібраних у приватних власників радянською владою, то в Україні ніхто навіть не пропонував такі законопроекти.
Читати історичні нариси Анатолія Горобчука надзвичайно цікаво, тому і репортаж про їх презентацію писався так довго, що переривався читанням тих чи інших розділів.
Хоча ще під час презентації першого видання історії Бердичева говорилась, що книга може стати посібником з історії рідного краю для школярів, але відомостей про те, що вона є в шкільних бібліотеках не надходило.
Залишається лише сподіватись, що третє видання, надруковане більшим накладом, все ж буде закуплено управлінням освіти та управлінням культури для того, щоб бути присутнім в усіх філіях публічної бібліотеки та у всіх шкільних книгозбірнях. І думаю, що припадати пилом на полицях ця книга не буде.
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн
Джерело: Ріо-Бердичів
Автор: Олександр Доманський