У 90 років житомирянка Світлана Лаговська продовжує продавати газети біля Житнього ринку — і в літню спеку, і в зимові морози. За її плечима 41 рік роботи медсестрою та ще чверть століття торгівлі пресою. В інтерв’ю «Суботі» вона розповіла, як змінилися покупці, чому свого часу відмовилася від російського громадянства та що тримає її на робочому місці навіть у 90 років.
Ясний розум, прекрасна пам’ять і бойовий характер – ці риси 90-річної житомирянки Світлани Лаговської неможливо не відчути після перших хвилин знайомства. Останні 25 років вона займається продажем газет та журналів в Житомирі.
Надзвичайно комунікабельну жіночку не лякають ні морози, ні дощі, ні спека – у будь-яку погоду її можна знайти на своєму “посту” – на вулиці Небесної сотні недалеко від входу на Житній ринок. Її надзвичайна комунікабельність приваблює людей, причому багато з них не тільки купує газети, а і радиться з жінкою з приводу лікування своїх хвороб, адже Світлана Михайлівна за професією медсестра, а тепер ще займається збиранням та заготівлею корисних трав. Її оптимізму і бадьорості у 90 років можна лише позаздрити. Газета “Субота” вирішила побільше дізнатися про цю незвичайну жіночку.
– Світлано Михайлівно, розкажіть, будь ласка, про свою торгівлю. Які видання користуються попитом і хто саме їх купує?
– Я продаю “Суботу”, “Ехо”, “Нехай говорять”, “Публіка”. А ще кросворди, календарі та інше. Газети та кросворди купують в основному люди старші, а молодь, на жаль, майже не цікавиться. Пенсіонери зазвичай купують кросворди, щоб тренувати мозок, а ще запитують, які трави корисні для роботи голови та серця.
Краще за всіх розходиться “Субота”, але якщо раніше я продавала за тиждень 250 газет, то тепер беру на реалізацію приблизно 70 штук. Взагалі, раз на раз не приходиться. Останній номер дуже швидко розпродала, і мені навіть не вистачило, бо люди приходили і запитували газету. Коли публікуються цікаві матеріали, то і купують більше. Продаю також приблизно 20 газет “Ехо” і 20 “Хазяюшки” за тиждень, але, буває, що їх не вистачає. Цього тижня теж газета швидко розійшлася і покупців виявилось більше, ніж я взяла газет на реалізацію.
– У вашій родині ще є довгожителі?
– Так, моя мама прожила 97 років, тобто є на кого рівнятися. У січні мені вже виповниться 91 рік.
– Скільки років Ви працювали медсестрою?
– Мій стаж медсестри, в тому числі операційної – 41 рік. Майже весь цей час працювала у Звягелі. У дев’яностих роках поїхала до доньки на північ Росії у Медвеже, де прожила чотири роки. Там у мене була дуже хороша зарплата, але у 1996 році керівництво почало примушувати прийняти російське громадянство. Я не захотіла. Сказала, що приїхала із України і туди ж повернуся. Тоді мені дали зрозуміти, щоб негайно збиралася і їхала геть. Я і поїхала.
– Чим займаються Ваші діти та онуки?
– Моя донька, у якої я зараз живу в Житомирі, вчить дітей англійській мові та хореографії. Син з сім’єю живе в Росії. Ми з ним перестали спілкуватися через різні погляди на війну. Мій онук воює на Харківському напрямку. Він мало що розповідає про службу, але я так розумію, що він займається безпілотними системами. Коли він мені дзвонить, я йому кажу, щоб був достойним України. Я знаю, що його там цінують і він не підведе.
– Ви плануєте продавати пресу і надалі?
– Так. Зрозуміло, що на газетах багато не заробиш, але для мене головне – спілкування з людьми. Вони щось запитують мене, щось самі розповідають, словом, життя крутиться, і мені добре. Я зараз живу у доньки, якій не дуже подобається те, що я тут сиджу і взимку і влітку, але я задоволена тим, що у мене є своя справа. За мене не хвилюйтеся, переживу зиму, а навесні, як завжди, піду збирати і заготовляти конюшину. Життя триває!
Для читачів, які хочуть і надалі отримувати друковану «Суботу», ми підготували інструкцію з передплати газети на 2027 рік із річним індексом 23289.
Важливі новини та пояснення — поруч із вами.
Підписуйтеся на «Субота Онлайн» у Telegram або Facebook.
Джерело: Народний тижневик “Субота”
Автор: Сніжана Смирнова
