Цегла чи газоблок: що насправді краще тримає тепло і де часто помиляються під час будівництва

Газоблок часто називають «теплим», а цеглу — «холодною». Для дуже грубого порівняння в цьому є сенс: газобетон має пористу структуру і за однакової товщини стіни зазвичай краще стримує втрати тепла, ніж звичайна повнотіла цегла.

Але при купівлі або будівництві будинку цього знання замало. Теплою має бути не окрема цеглина чи блок, а вся зовнішня стіна разом із кладкою, утепленням, перемичками, армопоясами та іншими вузлами.

Що тепліше — цегла чи газоблок

Один із головних показників матеріалу — теплопровідність: що вона нижча, то повільніше тепло проходить крізь матеріал. У газобетону невисокої щільності цей показник справді може бути значно нижчим, ніж у традиційної повнотілої цегли.

Причина — велика кількість дрібних пор із повітрям усередині газобетону. Але й тут немає одного показника «для газоблоку»: характеристики залежать від щільності та конкретної марки.

З керамікою така сама історія. Повнотіла цегла, порожниста цегла і великий поризований керамоблок — це зовсім різні за тепловими властивостями матеріали. Сучасний керамоблок із великою кількістю пустот може бути дуже «теплим».

Тому правило «газоблок завжди тепліший за цеглу» годиться лише для дуже приблизної розмови. Для конкретного будинку треба порівнювати готові конструкції стін однакової товщини або дивитися їхній розрахунковий опір теплопередачі.

Чому «теплий» газоблок ще не гарантує теплого будинку

У стіні є місця, де матеріал змінюється. Наприклад, залізобетонні армопояси, перемички над вікнами, колони та інші елементи проводять тепло інакше, ніж газобетон. Якщо такі вузли зроблені невдало, вони перетворюються на містки холоду.

Впливають і шви. Газоблок та сучасні керамоблоки зазвичай кладуть за технологією, яка дозволяє зменшувати товщину розчинних швів. Але погана геометрія кладки, порожнини, щілини або неправильне примикання до вікон можуть звести частину переваг матеріалу нанівець.

Чинні українські будівельні норми дивляться саме на готову огороджувальну конструкцію. Для зовнішніх стін житлових і громадських будівель мінімально допустимий приведений опір теплопередачі становить 4,00 м²·К/Вт для І температурної зони та 3,50 м²·К/Вт для ІІ.

Тому універсальна порада «газоблоку достатньо 100 мм утеплювача, а цеглі треба більше» неправильна. В одному проєкті додаткове утеплення буде необхідним, а інша стінова система може виконувати вимоги без окремого товстого шару утеплювача. Це визначають розрахунком.

Як перевірити готовий будинок перед купівлею

Товсті стіни ще не означають, що будинок добре тримає тепло. Треба дивитися також на утеплення даху і перекриттів, підлогу, вікна, двері та якість монтажу.

Одним із найнаочніших способів перевірки є тепловізійне обстеження в холодну пору року, коли будинок опалюється. На знімках можна побачити ділянки з підвищеними тепловтратами — наприклад, біля перемичок, кутів, вікон або стиків конструкцій.

Якщо ж будинок тільки проєктують, запитання продавцю або забудовнику варто ставити не «з чого стіна?», а конкретніше: яка її товщина, марка й щільність блока, яка конструкція утеплення та який розрахунковий опір теплопередачі готової стіни.