У суботу, 7 червня, віряни відзначають особливий день — Троїцьку батьківську (поминальну) суботу. Ця дата є важливою в православній традиції, адже присвячена молитвам за душі всіх спочилих — не лише родичів, а й усіх християн від початку світу.
За звичаєм, напередодні, у п’ятницю, люди відвідують кладовища, щоб прибрати могили своїх близьких і помолитися за їхній спокій. У сам день поминальної суботи в храмах відбуваються заупокійні літургії, на яких священники читають імена померлих, подані в записках. Також віряни можуть замовити панахиду або літію — коротке богослужіння біля могил.
День супроводжується не лише молитвами, а й добрими справами. Віряни подають милостиню знедоленим, аби ті згадали у молитвах душі померлих.
У цей день церква радить зосередитися на внутрішній тиші та спокої. Забороняється сваритися, веселитися, лаятись чи говорити зневажливо про померлих. Також варто утриматися від важкої їжі, алкоголю, домашніх робіт, садово-городніх справ і будь-якої фізичної праці.
З народних прикмет — якщо зранку чути спів зозулі, літо буде теплим. А от дощ у Троїцьку суботу обіцяє щедрий урожай. Наші предки вірили, що цього дня особливо активізуються русалки, тому на берегах водойм розпалювали вогнища, щоб відлякати нечисту силу.
Молитви, які читають у цей день:
«Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, Ти смерть подолав і дарував нам вічне життя. Прошу Тебе — упокой душі спочилих рабів Твоїх (імена) та прийми їх у Своє Царство Небесне.»
«Упокой, Господи, душі всіх померлих рабів Твоїх (імена), прости їм гріхи — свідомі й несвідомі, і даруй їм вічний спокій у Твоїй благодаті.»
Троїцька субота — це час згадати про тих, хто пішов із життя, з теплом і молитвою.
