У селі Заможне Березівської громади серед білого дня 22 лютого загорівся будинок. Сусіди викликали пожежних та одразу кинулися на порятунок, адже в будинку проживали 30-річні подружжя з чотирма дітьми. Крім того, у будинку у той момент знаходився брат господині – військовий. Саме його вдалося витягти із палаючого будинку одному із сусідів, незважаючи на вогонь і чорний їдкий дим. Врятувалися також двоє старших дітей… А тіла 30-річних чоловіка і дружини та двох малюків (хлопчика одного року і трьох місяців та дівчинки трьох років) були знайдені рятувальниками вже після гасіння пожежі. Про це повідомили у відділі комунікації поліції Житомирської області.
“Подружжя з дітьми недавно переселилися у орендований будинок”
Згорілий будинок у селі Заможне видно здалеку по обвуглених цегляних стінах, адже крім стін від будівлі нічого не залишилось. Селяни кажуть, що хата згоріла буквально за якусь годину… Із неї валив такий страшний дим, що навіть на вулиці неможливо було дихати.
Сусіди розповіли, що подружжя, яке загинуло, – Марина і Микола Сірацькі, – спочатку жили у Заможному разом з матір’ю Миколи, але багатодітній сім’ї було тіснувато, тому вони орендували собі хату в цьому ж селі. Прожили там менше року. Микола працював у селі у сирному цеху, а Марина займалася дітьми. Ніхто не знає, чому саме виникла пожежа. Односельці не можуть прийти до тями після загибелі дорослих та дітей. Особливо шкода маленьких Сашка та Олі.
“Із подвір’я сусідів вискочила дитинка і побігла по вулиці”
Перша побачила дим та забила на сполох сусідка Розалія Готфридівна, будинок якої знаходиться поруч. Ось що вона розповіла журналістці газети.
– В наше село по суботах приїжджає машина з продуктами і різними товарами, тому я пішла у центр села до машини і купила там все, що було потрібно. Коли я поверталася додому, відчула у повітрі запах диму. Спочатку подумала, що може хтось зілля запалив. Але чим ближче підходила до своєї хати, тим більше було цього диму. Коли прийшла у свій двір, сумку кинула на лавочку під хатою і одразу пішла до сусідів, звідки йшов дим. Я ходжу помаленьку з палицею, бо стара і хвора. Коли нарешті дійшла, побачила, що із подвір’я сусідів кудись побігла одна дитинка, а ще почула, як Марина в хаті кричить: “Коля, відчини! Коля, відчини двері!”. Я голосно покликала її: “Марина, що сталося”? А вона нічого не відповіла. Тоді я швиденько, як могла, пішла через дорогу до сусіда Толіка. Крикнула йому: “Толік, мені здається, у Сірацьких пожежа. Вона все більше розгоряється”. Толік бігом надів якусь шапку на голову і побіг до них. А я вийшла на дорогу і намагалася зупинити машини та шукала чоловіків, адже у нас в селі майже самі жінки живуть! Зупинила машину, і водій теж побіг на допомогу. Чорний дим йшов від веранди хати… Знаєте, після всього пережитого у мене так серце прихватило, що я вже два дні живу на каплях… Взагалі Марина з Миколою та дітьми жили нормально, так, як інші багатодітні сім’ї. Діти бігали по двору, сміялися. Я ніколи не чула якихось сварок. Дуже шкода загиблих, у першу чергу, дітей»
“Я дуже хотів врятувати дітей, але це було просто неможливо”
Журналістка зустрілася з сусідом Анатолієм Ткаченком, який одразу побіг на допомогу. Він погодився розповісти, як це було.
– Коли я прибіг до хати Сірацьких, диму було вже повно. Хазяйка Марина стояла у сінях і шкребла двері, які вели до кухні та кімнат будинку. З нею була одна дитинка. Я виніс на вулицю цю дитину, вивів Марину із будинку, а сам намагався відкрити ці двері, але не зміг. На дверях не було ручки, і взагалі вони ніяк не відкривалися, а зі стелі на мене почало щось сипатися. Тоді я побіг на другу сторону будинку, де була кухня, і вибив вікно. Потім шапкою закрив собі рота і вліз до будинку, але через чорний їдкий дим нічого не бачив. Почув поряд хрипи, намацав когось руками на дивані, схопив та підтягнув до вікна, а односельці Леонід та Руслан Гурські вже витягли його на вулицю. Це був Владик – брат Марини, який служить у ЗСУ і, мабуть, перебував у відпустці. А потім я почув, як в кімнаті хрипить дитина, поліз за нею, намагався шукати, але не знав, де саме. Через страшенний дим взагалі нічого не було видно і я зовсім не міг дихати. Там кухня була обшарована пластиком, який від високої температури почав плавитися, тому був такий страшенний чорний дим, наче хтось бензин підпалив. Я дуже хотів врятувати дітей, бо у мене самого десять онуків, але це було просто неможливо…
“На дорозі стояла маленька дівчинка практично без одягу і плакала”
– Коли Толя побіг на допомогу, я вибігла за ним, – говорить його дружина пані Ганна. – Я побачила, що на дорозі стоїть маленька дівчинка. Практично без одягу – на ній були лише шкарпетки та якась кофтинка. Вона була дуже налякана і плакала. Я її забрала до нашої хати. Вже потім стало відомо, що її старша сестричка ще раніше вибігла з хати до інших сусідів, тобто дві старших дитинки змогли врятуватися завдяки тому, що були разом з мамою у сінях.
Ніхто не розуміє, як Марина з двома дітьми опинилася у сінях, майже на вулиці, причому без теплої одежі. Можливо, мати вийшла на пару хвилин по господарських справах, а двоє діток – за нею. А потім жінка не змогла відкрити двері із сіней та повернутися назад до кухні і кімнат. Сусіди припускають, що через пожежу двері якось заклинило чи на них щось впало, тому і не відкривалися. Це врятувало життя двох старших доньок. А Марина, яку Анатолій Ткаченко витяг із сіней на вулицю, якимось чином знову заскочила у будинок, мабуть, через розбите вікно. Напевно, вона кинулася рятувати молодших дітей, наковталася диму і загинула разом із ними та чоловіком.
“Пожежні почали розгрібати попіл та шукати тіла”
Журналістка поговорила з Дмитром Невмержицьким – заступником начальника 3-ї державної пожежної рятувальної частини в Житомирі, який виїжджав на цю пожежу.
– Із Житомира до села Заможне ми їхали приблизно півгодини, а коли прибули на місце, побачили, що дах будинку вже повністю згорів і провалився всередину будівлі. Залишилися лише цегляні стіни, все інше повністю вигоріло. Мешканці, які зібралися біля палаючого будинку, повідомили, що в будинку знаходиться троє дітей і їх батьки, а біля будинку ми побачили чоловіка у військовій формі, який лежав на землі. Саме його витягнув через вікно один із сусідів. Він був без свідомості і ледве дихав. Ми негайно принесли апарат на стислому повітрі зі спеціальним рятувальним капюшоном. Наділи на голову чоловіку капюшон, подали повітря, він почав трохи краще дихати і навіть потихеньку рухати руками. Потім приїхала “швидка” і забрала його. У цей момент пожежні проводили гасіння всередині будинку, поливали трьома стволами, але ми розуміли, що живих людей ми не знайдемо. Тут стало відомо, що люди знайшли ще одну дитинку у сусідів, тобто в будинку мали залишитись не троє, а двоє дітей та батьки. Ми почали розгрібати попіл та шукати їх тіла. В одній кімнаті знайшли дуже обгоріле тіло дорослої людини. А у тій кімнаті, з якої сусід раніше витягнув чоловіка, знайшли ще одне обгоріле тіло – це, мабуть, була жінка. Вона знаходилася у проході в іншу кімнату. Під нею виявили одну дитину, а потім в метрі від неї – ще одну. Всі тіла дуже сильно обгоріли. На пожежі працювало 16 рятувальників та 4 одиниці техніки ДСНС. Усі обставини події та причини наразі встановлюються фахівцями.
Дітей, які врятувалися, забрала до себе бабуся
Пані Лариса – мати загиблого Миколи та свекруха Марини, постійно плаче і ніяк не може повірити у величезну втрату, яку неможливо збагнути.
– Не можу зрозуміти, як молоді і здорові люди не могли врятуватися! Серед білого дня! – бідкається жінка. – Мій старший син у той день зранку заходив до Миколи і все було нормально. А коли ми дізналися про пожежу і добігли до їхньої хати, з усіх вікон валив дим та вогонь… Дві мої онучки, які врятувалися, зараз знаходяться у мене, і я не віддам їх у інтернат. Старшій Вероніці – 6 років. Коли вона каже, що мама і тато поїхали на автобусі і скоро приїдуть, у мене серце просто не витримує. Неможливо пережити таке горе. Вероніка має у цьому році піти у перший клас. А молодшій Аліні – 5 років…
“Марина була хорошою матір’ю”
Петро Нагорнюк – староста Заможненського старостинського округу повідомив, що витрати на поховання взяла на себе сільрада, а також планується виділення матеріальної допомоги для двох дітей, які врятувались.
– Багатодітна сім’я Сірацьких жила дружньо, хоча і дуже скромно, грошей вистачало лише на їжу, – говорить староста. – Їм допомагали батьки Миколи, які живуть недалеко: і молочком від корови і дровами, словом, чим могли. Сільрада їм теж допомагала – одягом, продуктами, іграшками. Марина була відповідальною і хорошою матір’ю, діти завжди були нагодовані та доглянуті. Микола працював у сирному цеху в нашому селі. Восени був момент, коли він став частіше випивати і навіть пропускати роботу, але після нашої розмови Микола виправився і все було гаразд… Взагалі Марина і Микола розуміли один одного і ніяких скандалів та сварок між ними ніхто не чув. Але непоправна трагедія все перекреслила… Питання про долю дітей буде вирішуватись на виконкомі, а поки що вони живуть у бабусі. Всім нам надзвичайно тяжко, дуже шкода загиблих, особливо малих діток.
* * *
Слідчі поліції кваліфікували цю подію за ч.2 ст. 270 (Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки) КК України. Нині усі обставини трагедії та причини загоряння будинку встановлюються в межах відкритого кримінального провадження.
Джерело: Народний тижневик “Субота”
Автор: Сніжана Смирнова
