Жителі Коростишева не можуть отямитись від трагедії, яка сталася увечері 23 листопада у приватному будинку на вулиці Довженка. Під час сімейної сварки 65-річний чоловік убив свою 42-річну цивільну дружину – мати трьох дітей.
У той вечір вони разом випивали, а потім спалахнув конфлікт на ґрунті ревнощів. У ході суперечки чоловік завдав жінці кількох ударів кухонним ножем. Від отриманих травм жінка загинула на місці. Поліція затримала чоловіка. Медичне обстеження показало, що він перебував у стані алкогольного сп’яніння (2,6 проміле). Про це повідомили у відділі комунікації поліції Житомирської області.
Пресслужба Житомирської обласної прокуратури уточнює, що чоловік наніс своїй співмешканці декілька ударів у ділянку грудної клітки та черевної порожнини. Колото-різані поранення спричинили масивну кровотечу та ушкодження внутрішніх органів, від яких жінка загинула на місці. Крім того, під час конфлікту чоловік поранив 71-річну матір потерпілої, яка намагалася захистити свою доньку. Він вдарив її ножем у ділянку стегна.
“Ігор дуже ревнував Софію”
Після трагедії у соцмережах з’явилась інформація про те, що загибла жінка – Софія Спиця, тривалий час страждала від насильства в сім’ї. Рідні та сусіди неодноразово просили її звернутися до поліції, однак вона не наважувалася — боялася розголосу, помсти та не вірила, що отримає реальний захист.
Сусіди, які живуть на одній вулиці з сім’єю, розповіли, що Софія мала двох дітей від першого чоловіка і хлопчика від цивільного чоловіка – Ігоря, з яким вона прожила останні десять років. Вони жили у будинку матері Софії. Сама мати мешкає у одній половині будинку, а сім’я Софії – у іншій. Будинок красивий та доглянутий, відчувається рука дбайливого господаря. На момент трагедії старшого сина вдома не було – він зараз живе у Польщі. Із дітей була лише 15-річна донька Кристина, яка стала свідком жахливої події. Саме вона викликала “швидку” та поліцію. Дитина пережила справжній шок.
– І Софія, і Ігор – непогані люди, – говорить сусідка, яка не захотіла представитися. – Вони жили разом біля десяти років, виховували трьох дітей, молодший з яких – їх спільний синочок Єлісей. Софія не працювала, займалась дітьми. Вона була доброзичлива і завжди приходила на допомогу, щоб не сталося. Сім’ю забезпечував Ігор, який непогано заробляв та мав хорошу пенсію. Він чимало робив по хазяйству, облаштовував будинок, вони разом їздили за продуктами, словом, все було начебто добре. Але Ігор її дуже ревнував, про це говорила і мати Софії. Можливо, у нього був безперечний привід для ревнощів, а можливо, і ні. Люди балакають різне, але правду ніхто не знає. Ігор набагато старший за Софію, до того ж вона була дуже гарна жінка, відкрита, комунікабельна. Через ревнощі у них бували сварки, які траплялися частіше всього після сімейних застіль. Сусіди чули, як вони з’ясовують стосунки…
За словами сусідки, Софія не боялася Ігоря, вона була енергійна і бойова жіночка, могла дати відсіч, постояти за себе. Вони не раз сварилися, мирилися, але чомусь не розходилися, мабуть, щось їх тримало разом.
“Після сімейних застіль вони починали сваритися”
– Мені дуже шкода Софії, – говорить інша сусідка Людмила Йосипівна. – Софія була дуже доброзичлива та привітна. Я кілька місяців лежала в Житомирській лікарні, перенесла чотири операції, і перші, хто простягнули мені руку допомоги – були Софія і її мати. Вони принесли мені гроші, за що я безмежно вдячна. Син Софії та Ігоря – першокласник Єлісей часто приходив до нас, щоб пограти з моїм онуком. Люди кажуть, що Ігор ревнував Софію, і це цілком можливо, адже вона була дуже гарна жінка. Вони часто влаштовували сімейні застілля, а потім починали сваритися, що не могло не впливати на їхні стосунки. Щодо останньої сварки, то її ніхто із сусідів не чув. Я навіть не можу про це говорити, одразу піднімається тиск. Дуже шкода і Софії, і дітей…
* * *
Слідчі поліції повідомили чоловіку про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115 (Умисне вбивство) та ч. 1 ст. 125 (Умисне легке тілесне ушкодження) КК України. Процесуальне керівництво здійснює Коростишівська окружна прокуратура. За чинним законодавством йому загрожує позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Де шукати порятунку?
Після жахливої події соцмережі вибухнули історіями з життя, якими люди почали ділитися. Як виявилося, чимало жінок переживають насилля у своїй сім’ї, але реального виходу з ситуації не бачать. Ось лише один допис у Фейсбук (публікуємо без змін).
Коли в житомирському притулку для жінок з дітьми я запитала юристку, чи можуть якимось чином мене захистити від чоловіка, вона відповіла: «Якщо він Вас покалічить, його судитимуть». Нема захисту жінок в Україні. Колишньому сусідки дали припис на неприближення, та плювати він хотів на той припис, все одно ніхто не контролює. А чоловіки-психопати ще й мстять жінкам за звернення до поліції. Є притулок, але там знаходяться 3-6 місяців. Добре, якщо є фінансова можливість виїхати подалі, мати роботу, орендувати квартиру. З дітьми це важко, тому більшість повертається додому до насильника і вже мовчать, бо виходу все одно нема. Треба Україні прогрес у цьому питанні, але має бути фінансування. Я бачила, як це працює у Німеччині. Є справді підтримка. Не ідеально, але поліція працює, є алгоритм дій при сімейному насиллі і є покарання.
За даними правозахисників, в Україні щороку фіксуються тисячі випадків домашнього насильства, однак значна частина жертв не звертається по допомогу через страх та недовіру. Експерти наголошують: подібні трагедії демонструють потребу у реформуванні механізмів реагування, посиленні захисту жертв та реальному, а не декларативному функціонуванні соціальних служб.
Джерело: Народний тижневик “Субота”
Автор: Сніжана Смирнова
