Українська мова багата на образні вислови, які можуть звучати дивно або навіть містично, але насправді мають цілком земне значення. Один із таких фразеологізмів — “пускати бісики”.
Попри згадку про “бісів”, цей вислів не має жодного зв’язку з нечистою силою. Насправді так говорять про людину, яка кокетує поглядом, намагається привернути чиюсь увагу, заграє очима або фліртує без слів.
Фразеологізм широко вживався ще у класичній українській літературі. Так, Панас Мирний описував, як панянки вчилися “бісики пускати” перед дзеркалом, а Олександр Гончар уживав цей вираз для передачі жіночої кокетливої поведінки.
В українській мові існує чимало близьких за змістом варіантів: “грати очима”, “стріляти очима”, “пускати ґедзики”. Усі вони передають один і той самий настрій — легку, жартівливу гру поглядами.
Отже, “пускати бісики” — це не про містику, а про емоції, симпатію та невимовлений флірт.
