У багатьох українців у розмовній мові виникає плутанина, як правильно говорити – Великдень чи Пасха, паска чи куліч?
Святкуємо Великдень чи Пасху?
Великий тлумачний словник сучасної української мови, у якому зібрано 250 тис. слів та словосполучень, подає наступне тлумачення слова Великдень:
“Церковне християнське весняне свято, присвячене воскресінню Боголюдини – Спасителя світу Ісуса Христа”.
У цьому ж словнику пояснення Пасхи йде з приміткою “те ж саме, що й Великдень”.
Втім філолог Олександр Авраменко у своїх уроках акцентує на тому, що в словнику української мови в редакції Бориса Грінченка слова “Пасха” немає. А в інших словниках це слово подається з різними обмеженнями.
“Пасха – це назва відповідного єврейського свята. Саме від цієї назви походить слово паска – солодкий хліб, який випікають на Великдень. А весняне християнське свято в українській мові називається Великдень. У родовому відмінку наголос припадає на “и”, – каже експерт.
Освячуємо паску чи куліч?
Багато українців у розмові вживають фразу “освячувати куліч на свято”. Втім це є помилкою. В українській мові великодній обрядовий хліб називається паскою.
Ось із яким тлумаченням йде це слово у вищезгаданому словнику:
“Паска – це солодкий здобний білий хліб циліндричної форми, що за православним звичаєм випікається на Великдень”.
А от визначення куліча у словнику взагалі нема. А українська Вікіпедія подає наступне трактування цього слова:
“Куліч – російський великодній хліб, виготовлений з пшеничного борошна, вершкового масла, яєць, молока або вершків, цукру, свіжих дріжджів”.
Олександр Авраменко також не одноразово пояснював, що “куліч може бути тільки у російській мові”.
Як правильно називати великодні яйця (фото: Instagram/pysanka.art)
Також він наголосив, що розфарбовані курячі яйця потрібно називати крашанками або ж писанками. У жодному разі не можна говорити “яєчка”, оскільки це парні чоловічі статеві залози.
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн
