Софійський собор у Києві є визначною скарбницею світового сакрального мистецтва, яка зберігає унікальний за повнотою ансамбль автентичних мозаїк і фресок XI століття. Серед багатьох монументальних зображень особливе місце посідає велична мозаїка Ангела (архангела), що прикрашає головний купол храму. Цей шедевр тисячолітньої давнини демонструє неймовірну майстерність давніх митців та силу духовного мистецтва Київської Русі.
Завдяки світлині відомого фотографа Дората Капорікова, сучасні глядачі мають можливість детально розглянути тонкі нюанси стародавньої смальти, глибокий погляд сакральної постаті та витончену колористику, яка не втратила своєї первісної краси за довгі століття існування.
Таємниці створення та унікальність купольних мозаїк
Мозаїчний ансамбль Софійського собору був створений у 1040-х роках під час правління великого князя Ярослава Мудрого. Під головним куполом собору, навколо центрального образу Христа Пантократора (Вседержителя), традиційно зображували чотирьох архангелів, які символізують небесну варту. До нашого часу в автентичному мозаїчному вигляді повністю зберігся лише один Ангел — саме той, чиє обличчя зафіксоване на фотографії. Інші три постаті, на жаль, були втрачені у пізніші віки та реставровані олійними фарбами у XIX столітті видатним художником Михайлом Врубелем.
Майстри, які прибули з Константинополя, використовували для виготовлення цих мозаїк смальту — кубики спеціального непрозорого скла, виплавленого за унікальними рецептами з додаванням солей різних металів. Золоте тло, на якому зображений Ангел, створювалося шляхом запікання тонкої золотої фольги між двома шарами прозорого скла. Під різними кутами падіння світла з вікон барабана купола ці кубики починають мерехтіти, створюючи ефект живого божественного сяйва під час богослужінь.
Колористика та художня мова давніх майстрів
Мозаїка Ангела вражає своєю монументальністю та стриманою, але надзвичайно багатою кольоровою гамою. Візантійські митці володіли сотнями відтінків смальти. В обличчі та шатах архангела використані ніжні рожеві, білі, золотисті, сірі та глибокі зеленувато-коричневі тони, які за допомогою чітких ліній створюють об’єм та виразну пластику.
Великі проникливі очі Ангела, звернені до глядача, є характерною рисою тогочасного сакрального живопису. Вони підкреслюють духовну велич небесного вісника та його постійну присутність у земному храмі. Кожен кубик смальти викладався майстрами вручну безпосередньо у вогку штукатурку під певним нахилом, що дозволило досягти ідеального візуального сприйняття мозаїки з великої висоти підлоги собору.
Сьогодні Софійський собор разом із його тисячолітніми мозаїчними шедеврами перебуває під надійним захистом ЮНЕСКО, залишаючись найціннішим символом культурної та історичної спадщини українського народу.
Хочете знати більше про те, чим живе область та світ?
Отримуйте оперативні сповіщення у нашому Telegram або читайте нас у Facebook.
Тільки найважливіше та найцікавіше!
