Житомирянин кухар-рибалка
Юрій Вознюк у своїй колекції має сома вагою майже 30 (!) кілограмів, але всю упійману рибу відпускає на волю.
Про 35-річного кухаря за фахом, а рибалку за покликанням Юрія Олеговича Вознюка можна писати не статтю, а цілу книжку. Він – цікавий співрозмовник та досвідчений і затятий рибалка, турист, сталкер і блогер. Автор – більше десятка статей про рибалку та всі її секрети та принади.
— Я – професійний кухар із 17-річним досвідом, але вже останніх років із 10 надаю перевагу рибальству на професійному рівні, — розповів пан Юрій. – Це хобі перейняв свого часу від свого дідуся Степана Кульбича. Полюбляю рибалити цілий рік. Рибалю в різних регіонах нашої країни та рідної Житомирщини. Наприклад, з друзями бував і на Кіпрі, де не лише милувався краєвидами, а й рибалили. Часто їжджу за рибальськими трофеями на Дніпро, Тетерів, Случ, Уж, Камянка, озера, Соколівський та Крошенський кар’єри… Люблю насолоджуватись технікою ловлі червонокнижного в’язя на р.Случ на території Рівненської області, отримую справжню віддушину, коли на мальовничих порогах р. Південний Буг на Вінниччині вдається зловити головня…
— Маєте якесь правило?
— Звісно, як і кожен рибалка. Моїм головним правилом під час риболовлі є принцип: зловив – відпусти! Ловлю переважно спінінгом з берега. Від рибалки отримую виключно спортивний інтерес, бо всю зловлену рибу відпускаю на волю. Такий принцип є ключовим у Європі, притримуюсь його і я зі своїми друзями і вважаємо це гуманно і правильно. Це поважають, та й мотивація буде приїхати на такі «рибні» місця й упіймати ще щось «солідне», а не просто посидіти «в пусту».
— Були якісь цікаві, нестандартні ситуації під час поїздок на рибалку?
— О, да, (посміхається!). Як же без курйозів та незабутніх випадків під час риболовлі. Зокрема, якось під час виїзду до Київського водосховища в районі Чорнобильської АЕС, на нас зі зброї почали стріляти міліціонери, не розібравшись у ситуації, сприйнявши, певно, нас за порушників закону. А під час рибалки на Дніпрі нас підвів човен і ми почали тонути…Слава Богу, що все успішно завершувалося…
— Ну а трофеями похвалитесь?
— Моїм найбільшим і допоки не подоланим рибним трофеєм є сом вагою 28 кілограмів 800 грамів, якого вдалося упіймати на Дніпрі, на озері в с.Царівці Коростишівської громади зловив щуку-хижачку, що заважила 7200 кілограмів. Маю в своїй колекції й судака вагою 5400 кілограма, який теж на гачок потрапив на Дніпрі, а на рідній р.Тетерів ловив окунців вагою більше півтора кілограми… А днями на р. Уж у Народичах вдалося порадіти з приводу солідного улову щуки…Шкода, що мої діти від мене не перейняли захоплення рибалкою…
— Взагалі я веду власний ютуб канал, присвячений рибальській справі, її секретам, успіхам, правилам, рибальському сталкерству тощо. Я маю дрон, професійні камери, необхідне спорядження, все знімаю, розповідаю, раджу молодим колегам тощо. Рибалка давно вже стала для мене не лише справжнім сенсом життя, а й хобі й способом для заробітку грошей. Народна мудрість каже: «Риба тільки у воді спритна», або «Не кажи — є, як риба в річці, а кажи — є, як риба в руці». Ці вислови я вивчив добре, притримуюсь їх і бажаю всім колегам отримувати задоволення від рибалки й мати хороші улови.
Джерело: Субота Онлайн
Автор: Богдан Лісовський
