Його останній фільм вийшов на Netflix і підкорив міжнародні фестивалі, а найперші роботи стали класикою ще у 80-х роках. У віці 89 років пішов із життя Віллен Новак — людина, яка визначала обличчя Одеської кіностудії понад пів століття.
Епоха Одеської кіностудії
Сумну звістку про смерть легендарного кіномитця та народного артиста України повідомили цієї неділі. Віллен Захарович прийшов на Одеську кіностудію у 1971 році і залишився там назавжди. Субота Онлайн зауважує, що його незмінне професійне кредо «людина великим планом» дозволяло створювати кіно без штучного пафосу — він показував життя з усіма його парадоксами, болем та любов’ю.
Довідка: чим запам’ятався Віллен Новак
Він народився 3 січня 1938 року у селі Глезне на Житомирщині. Після навчання у Київському інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого його доля міцно переплелася з Одесою. У творчому доробку майстра — понад десяток картин, які збирали повні зали кінотеатрів по всій країні:
- «Вторгнення» (1980) та «Дві версії одного зіткнення» (1985);
- Пронизлива військова драма «Гу-га» (1989);
- Абсолютні хіти 90-х — «Дике кохання» (1993) та «Принцеса на бобах» (1997), які стали лідерами прокату.
Фінальним акордом великого майстра стала історична драма «Чому я живий» (2021). Сценарій про єврейсько-українську родину в Маріуполі часів Другої світової війни чекав на екранізацію понад 20 років — автор тексту Євген Митько наполягав, щоб картину знімав виключно Новак. Цей фільм зібрав десятки міжнародних нагород і вийшов на платформі Netflix, ставши творчим заповітом режисера.
Український кінематограф втратив одного зі своїх найвидатніших творців, який до останнього подиху залишався вірним справжньому мистецтву.
Цінуйте людей, які змінюють світ. Дізнавайтеся про справжні історії того, як люди долають перешкоди, допомагають один одному та залишають спадщину. Отримуйте надихаючі портрети у нашому Telegram або читайте нас у Facebook.
