Українець, який врятував світ від чуми та холери, бактеріолог, винахідник вакцин був шанований ученими всього світу. На жаль, у себе вдома він залишається невідомим і досі.
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття у світі вирувала пандемія холери, ніхто ніде не мав ліків від цієї хвороби. Багато вчених працювали над розробленням вакцини. Першу у світі протихолерну вакцину винайшов українець Володимир Хавкін.
Він урятував мільйони людей від пандемії холери та чуми, отримав орден найвищої нагороди Британської імперії. В Індії його вважають національним героєм.
ОДЕСИТ
Володимир (Маркус-Вольф) Хавкін народився у бідній єврейській родині в Одесі. Батьки були викладачами, жили скромно. Але змалечку майбутній учений старанно вчився та прагнув знань. Згодом родина переїхала до Бердянська, де Володимир закінчив гімназію. Пізніше вступив до Одеського університету на природниче відділення, там і зацікавився мікробіологією. Наполегливо вчився, після занять постійно був у лабораторії Іллі Мечникова, став його улюбленим учнем. На другому курсі Володимир організував акцію серед студентів – підписання петиції з вимогою звільнити викладача за непрофесіоналізм. Керівництво університету натомість вирішило покарати організаторів, і Хавкіна разом із двома іншими студентами відрахували. За нього заступилися викладачі, клопотав сам Мечников. Володимира вдалося повернути до навчання.
Хавкін отримав ступінь кандидата природничих наук. У нього не було можливостей розвиватися в науці через єврейське походження. Саме тому в 1888 році Володимир Хавкін переїхав до Швейцарії та почав працювати в Лозанчькому університеті. Рік потому влаштувався на роботу в інститут Пастера в Парижі. Саме тут починає працювати в напрямку бактеріології.
ВИНАЙДЕННЯ ПЕРШИХ У СВІТІ ВАКЦИН ВІД ХОЛЕРИ ТА ЧУМИ
У той час світ охоплює епідемія холери. Хавкін працює над розробленням вакцини. Створивши препарат, він насамперед випробував його на собі. Потім щепилися і два його помічники. Так учений переконався, що вакцина безпечна для людини. Це відкриття змінило світові погляди на проблеми інфекційних хвороб. З появою інформації у пресі Хавкін став знаменитістю. У Європі скептично й недовірливо поставилися до винаходу молодого невідомого вченого. Натомість уряд Британії прийняв запропоновану вченим вакцину й вирішив використати її у своїй колонії в Індії, де на той час холера охопила всю країну. У 1893 році Хавкін у Лондоні отримує ступінь доктора наук і від’їжджає до Калькутти як урядовий британський бактеріолог. У невеликій лабораторії Володимир очолює виробництво вакцини. Не всі охоче сприйняли молодого ученого, а через релігійні погляди індійці вороже ставилися до щеплень та вакцинації загалом. Хавкіну часто погрожували, навіть фізичною розправою. Але йому вдалося переконати індійців. Він демонстрував, як робить ін’єкції собі. До того ж познайомився з Махатмою Ганді, і після довгих років роз’яснень вдалося переконати його зробити щеплення. Це стало прикладом для інших жителів Індії.
Махатма Ганді неодноразово підтримував та схвалював діяльність українського епідеміолога. А за кілька років і самого Хавкіна індійці почали називати «Махатма». У 1896 році в Бомбеї (зараз Мумбай) починається епідемія бубонної чуми, і уряд знову просить у вченого допомоги.
Хавкін організовує лабораторію і за три місяці розробляє першу у світі вакцину від чуми. Так само знову випробовує її на собі. Переконавшись у дієвості й безпеці препарату, доктор розпочав вакцинацію. Інформація про успіхи вакцинації поширилася на всю Європу. Тисячі вакцин, виготовлених у лабораторії Хавкіна, вивозили до європейських країн. Упродовж кількох років щепили 35 млн осіб.
Уряд Великої Британії вручив Хавкіну найвищу нагороду – орден Британської імперії. Пізніше Володимир Хавкін повернувся до Швейцарії. Під час Першої світової війни керував вакцинацією британської армії.
Хавкін був людиною невибагливою. Попри чималі статки, будинку не мав, усе життя прожив у готельному номері .
Жив скромно, за спостереженнями друзів та колег – навіть аскетично. Високу платню витрачав на анонімну допомогу нужденним. На пенсії залишив наукову роботу й більше займався філантропією, допомагав благодійним організаціям.
Помер 26 жовтня 1930 року в Лозанні на 71-му році життя. День смерті лікаря став в Індії днем глибокого національного трауру. Усі свої кошти – приблизно 300000 доларів – він заповів єврейській організації «Езра» для освітніх цілей. Знаменитий англійський хірург Дозель Лістер назвав Володимира Хавкіна «Спасителем людства».
ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ХАВКІНА
Хавкін ніколи не був одружений, не мав родини й дітей. Усе життя присвятив науці. Мав двох сестер, старшого брата і племінників. Тож залишилися нащадки. Один із них створив онлайн-проєкт «Доктор Володимир Хавкін. Найневідоміша людина». Письменник Давід Маркіш написав роман «Махатма», присвячений Володимиру Хавкіну. Великий учений став почесним членом багатьох наукових товариств. У Мумбаї встановили пам’ятник Хавкіну, а також його іменем назвали вулицю.
