Наївне малярство — це не просто стиль, це голос серця, щирий і безпосередній, як сама природа. Саме таким був творчий світ Віктора Наконечного (1947–2015) — заслуженого майстра народної творчості України, лауреата Шевченківської премії (2009) за серію картин «Краю мій сонячний».
Його робота «Осінні квіти» (2004–2005) — яскравий приклад гармонії простоти й краси. На полотні — білі айстри, червоні кетяги, жовте листя, все розміщене на білому вишитому обрусі серед тихого осіннього двору. У глибині — постать жінки, що додає картині теплоти й ностальгії.
Наконечний умів зупиняти час — його полотна, як візерунки з дитинства, наповнені любов’ю до землі, людей і української традиції.
«Осінні квіти» — це не просто натюрморт, це пісня про рідний край, про спокій і вдячність осені, яка, відходячи, залишає після себе кольорове диво.
