Україна бореться з COVID-19, зокрема і шляхом вакцинації. Однак чи правильний підхід до програми щеплення, чи вдасться назавжди приборкати коронавірус? Про це ділиться своїми думками інфекціоніст заслужений лікар України професор Ольга Голубовська.
— Скажіть, будь ласка, що у нас відбувається з вакцинацією?
— Як ми й прогнозували, є певні проблеми у сфері логістики: масові програми вакцинації завжди важко організувати. А в Україні це особливими труднощами супроводжувалось. І нині виявилося під час перевірки, що коли відкривається контейнер, то стає зрозуміло: вакцини надходять із порушенням процедури зберігання, в тому числі холодового ланцюга. А це дуже важливо, і я вельми сподіваюся, що ці вакцини утилізують. Найменші наслідки — це те, що вони не будуть ефективними. Але ніхто достеменно не знає, які там відбуваються реакції, тому їхнє введення, не дай Боже, може супроводжуватись і якимись побічними наслідками. Ніхто цього не передбачить. До того ж чимало фахівців, як і я, не згодні з певними моментами.
— Що вас непокоїть?
— Я не згодна, що потрібно вакцинувати людей, які перехворіли менш ніж пів року тому чи навіть дев’ять місяців тому. В багатьох країнах Європи, в Канаді не вакцинують. Я не довіряю, наприклад, нашій національній технічній групі з вакцинації. Зверніть увагу: директор Інституту інфекційних хвороб академік Вікторія Іванівна Задорожна, відомий у світі експерт, не раз писала заяву про вихід. А вона повинна очолювати цю групу, а не бути простим її членом. Це ж смішно! Очолювати групу повинен ключовий фахівець, що має статус у світовому співтоваристві. Вікторія Іванівна писала у МОЗ, що її там не слухають, не чують і все, що вона говорить, абсолютно не враховується. Ми її тоді просто вмовляли. Сьогодні я не знаю, вийшла вона чи ні. І вибачте, але в мене нема жодної довіри до цієї групи, склад якої викликає певний подив.
— Своєю чергою українці вам довіряють. Скажіть, чи можна перенести в часі друге щеплення і яка ймовірність заразитися відразу після вакцинації?
— Людина, якій зробили щеплення, перебуває у стані інфекційного процесу. Він постійно у нас в організмі проходить. Тому я завжди говорю: якщо людина вакцинувалася, то вона повинна в найближчий тиждень дуже себе берегти. Треба посилити засоби індивідуального захисту.
Нині проблема, що чимало різних штамів з’являється. Говорять про «Дельту», післязавтра буде ще щось. Ви ж розумієте, що штами в природі виникають набагато раніше, ніж ми їх здатні виявити. І вони вислизають трохи і від природного імунітету, і від вакцинального. Начебто якийсь перехресний імунітет є, але факт, що він виявився все-таки не суворо специфічним. Люди, навіть повністю вакциновані, повинні розуміти: вони можуть захворіти, особливо якщо отримають велику дозу збудника — тоді йде прорив імунітету. Тому завдання залишається незмінним. Якщо судилось інфікуватися, то краще одержати малу дозу, щоб легко перехворіти. Адже цей процес у тому числі дозозалежний. І ліпше людині бути імунною. Що стосується питання перенесення на тиждень вакцинації, то, гадаю, нічого страшного. Рекомендації даються чіткі, тому що за ними проходили клінічні дослідження.
— А тим, хто не хворів, обов’язково вакцинуватися?
— Так. Я прихильник того, що людина повинна бути імунною. Її імунна система має вивчити нового збудника, знати, що він є у природі, повинна з ним зустрітись. Ідеально, якщо це відбудеться шляхом вакцинації або легкого перебігу захворювання. І коли навіть виникатимуть нові штами, то, щонайменше, імунна система буде вже навчена і, маємо надію, сформується швидка імунна відповідь. Ми ж пам’ятаємо, що, крім антитіл, велику роль відіграють Т-клітини пам’яті. Збудник перебуває під різним тиском — і природного імунітету, і поствакцинального, а також під упливом чинників довкілля. Він намагається знайти слабкі ланки. Скажімо, одне з останніх досліджень, опубліковане наприкінці червня американцями, показало, що вірус навіть здатний уражати клітини, які раніше були до нього несприйнятливими. Ми сьогодні тільки входимо в цей період, коли з’являються нові штами. І вже багато країн досягли високого рівня вакцинації населення. І нині досліджуватимуть вплив щеплень. Ось чому я вважаю, що повинен бути аналіз. А в нас його до пуття і нема ніякого, тільки звітуємо про кількість вакцинацій. Епідеміологи практично не працюють в осередках. Раніше проводили постійно так звані сероепідеміологічні дослідження — тобто регулярно визначали рівень антитіл у популяції проти будь-якого інфекційного захворювання. Ось провели масову вакцинацію, і треба перевірити, як більшість населення, популяція, на неї відповіла. Ми ж перебуваємо в особливому середовищі: люди бідні, живуть у стресі. Я вже не кажу, що Чорнобильська зона теж нікуди не ділась. Ось як вони відповідають? Може, слабко. Це ж треба проводити наукові дослідження. У нас цього практично не робилося. Добре, що хоч за наполяганням Ради нацбезпеки та оборони нещодавно було здійснено дослідження, яке показало: 33% населення мають антитіла до коронавірусу. Ось чому, до речі, можливо, ми ще й тримаємось якийсь час.
— Скажіть читачам головне: ми витримаємо?
— Ми в цьому хаосі вижили. Так, на превеликий жаль, не всі. Загинуло багато моїх колег. Але хочу наголосити: ми вже сьогодні набагато більше озброєні різними знаннями з лікування. Адже всі ж розуміють, що хворіти інфекційними хворобами будемо завжди і вакцинація лиш запобігає важкій формі. Проте людині головне — щоб вона вижила. Ось у цьому плані ми вже просунулися. Крім того, напевно, половина українців таки має імунітет до коронавірусу. Гуморальний імунітет, повторюся, 33% мають, а Т-клітинна відповідь є у ще більшої кількості. Тобто серйозне «проепідемування» українців уже відбулося. Так що, гадаю, ми неодмінно виживемо. А хто у цій ситуації мав рацію, хто ні — покаже тільки час. Бачите, цей вірус дуже своєрідний, обговорюється його лабораторне походження, тому він такий малопередбачуваний. Ніхто не спрогнозував весняної хвилі. Всі думали, що ось осіння найстрашніша. А виявилося, весняна хвиля за інтенсивністю разів у п’ять була важчою клінічно і щодо навантаження на стаціонари. Тоді коївсь якийсь кошмар… Мені дуже хочеться, аби цього більше не повторилося. Зрозуміло, що будуть сплески, люди хворітимуть. Ви чуєте, як у багатьох країнах, приміром Індонезії, провакцинованій китайським коронаваком, люди хворіють, але смертність там невелика. Тому, як казав цар Соломон, і це мине. Треба розуміти, що ми з вами будемо жити далі. І хворіти іншими інфекційними захворюваннями теж.
Р. S. Поки інтерв’ю готувалося до друку, посольство США в Україні повідомило про прибуття до нас партії з 60 тис. флаконів медпрепаратів Bamlanivimab і Etesevimab від коронавірусу, які повинні розподілити між лікарнями. Тим часом відомо, що Управління з продовольства і медикаментів США в червні 2021-го призупинило застосування цих медикаментів при лікуванні COVID-19.
Коментуючи подію виданню unn.com.ua, Ольга Голубовська зауважила, що «ми вже повинні звикнути: нам дають те, що іншим вже не треба». Адже ці ліки не ефективні проти деяких штамів коронавірусу, в тому числі й «Дельти», яка циркулює в Україні. Окрім того, препарати вводяться внутрішньовенно і мають певні особливості застосування і зберігання, які важко забезпечити в наших реаліях. «Ці ліки повинні бути використані на початкових етапах захворювання, якщо лікар вважає, що стан пацієнта має тенденцію до погіршення. Якщо їх призначати у пізній стадії, найтяжчій, то тим самим можна, навпаки, посилити тяжкість перебігу захворювання. Хочу вкотре повторити: жодної панацеї, жодних диво-ліків від коронавірусної інфекції, на жаль, не існує», — наголосила О. Голубовська.
