У своєму емоційному та наскрізь щирому творі житомирський поет Василь Головецький передає тривогу, біль і віру, з якими сьогодні живе кожен українець.
УКРАЇНІ
Головне вирішується нині,
Наступає вирішальний час:
Що тебе чекає,
Україно?!
Що чекає кожного із нас?!
Довкруги у фронтовій “роботі” –
Душі, покалічені дотла,
Цвинтарі, “двохсоті” і “трьохсоті”,
І руїни…
І вогонь-зола…
Збережемо цілою державу –
Чи її роздроблять нам украй?!
Батько й мати снилися в заграві:
Кажуть: “Не здавайся!
Не здавай!”.
Вибачте, що в цій кривавій бучі
Головне сказати я не встиг:
Україно, болю мій пекучий!
Мамо!
Я не зраджу! Я – не з тих!
