Нагляд за мільйони: скільки коштують ради найбільших держбанків і компаній України

Один член наглядової ради державного ПриватБанку отримав за 2025 рік трохи більше ніж 12 мільйонів гривень винагороди. Це понад мільйон гривень у середньому на місяць. Найменша річна виплата серед дев’ятьох членів ради становила майже 7 мільйонів.

Журналісти сайту Субота Онлайн проаналізували “вартість” найбільших наглядових рад України.

Загалом, як свідчить офіційний звіт ПриватБанку, дев’ятьом членам наглядової ради за рік виплатили 84,69 мільйона гривень основної винагороди. Окремо банк компенсував їм понад 3 мільйони гривень витрат у грошовій формі.

Член наглядової ради не видає кредити, не обслуговує клієнтів, не керує поштовим відділенням, потягом чи атомною станцією. Поточними справами займається правління або генеральний директор. Тому великі виплати людям, яких більшість громадян ніколи не бачила, закономірно викликають запитання: за що саме їм платять і як держава визначає, чи принесли вони користь?

Від 11 до 85 мільйонів: що показали офіційні звіти

У таблиці наведені оприлюднені дані семи великих державних банків і компаній. Періоди відрізняються: для більшості це повний 2025 рік, для Ощадбанку — 2024-й, для Сенс Банку — лише два місяці, а для «Укрпошти» — встановлена місячна винагорода на момент розкриття інформації.

Наведені суми не можна механічно складати в один «рахунок державі»: вони охоплюють різні періоди, а частина витрат сплачується самими підприємствами з їхніх доходів, а не прямим переказом із державного бюджету. Проте компанії належать державі, тому винагорода їхніх керівних органів безпосередньо стосується ефективності державного майна.

Особливо помітний контраст у державних банках. Укрексімбанк прямо вказує, що у 2025 році середня винагорода члена наглядової ради була у вісім разів більшою за середню винагороду звичайного працівника банку.

В «Укрпошті», за відповіддю компанії на інформаційний запит, чотири члени ради отримували по 165 090 грн на місяць, а двоє представників держави працювали без винагороди. Протягом року склад ради кілька разів змінювався, і станом на 31 грудня у ній залишалися четверо людей.

Що вони мають робити за ці гроші

Наглядова рада — не ще одне правління і не колектив заступників директора. У дворівневій системі управління виконавчий орган займається щоденною роботою, а рада контролює його, представляючи інтереси власника. Для державної компанії таким власником зрештою є держава.

Коли уряд запроваджував незалежні ради у великих держкомпаніях, їхні завдання пояснювали так:

• формувати та контролювати стратегію розвитку;
• призначати керівництво й оцінювати його роботу;
• контролювати великі угоди, фінансові ризики та внутрішній аудит;
• обирати незалежного аудитора;
• зменшувати пряме політичне втручання в діяльність підприємства;
• захищати компанію від рішень, вигідних окремому посадовцю, але невигідних державі.

До рад входять незалежні директори та представники держави. Серед незалежних членів багато банкірів, аудиторів, фахівців із ризиків, корпоративного управління та міжнародних ринків. Частина з них — іноземці, а винагороду в окремих банках прив’язують до долара США, хоча виплачувати її можуть у гривні.

Сам факт проведення засідань не доводить ефективності, але показує обсяг формальної роботи. Наглядова рада Укрексімбанку у 2025 році провела 25 засідань із середньою присутністю членів 95%. Щомісячну винагороду членові виплачували за умови його участі в засіданнях ради або її комітетів.

У звіті «Укрпошти» перелічені рішення щодо бюджету, внутрішнього аудиту, системи контролю, управління ризиками, призначення посадовців, преміювання генерального директора та ключових показників його роботи. Тобто члени ради мають відповідати не за те, скільки листів доставив конкретний листоноша, а за те, чи правильно організована вся система і чи здатне керівництво виконувати затверджені цілі.

Водночас для звичайної людини результат управління проявляється саме у відділенні. Коли у Бердичеві закриваються відділення та виникають кадрові проблеми, українцю важливо розуміти, яку стратегію схвалила наглядова рада і як вона оцінює відповідальність менеджменту за стан мережі.

Як перевірити, чи рада відпрацювала свої мільйони

Висока винагорода сама по собі не доводить марнотратства. Якщо фахівець допоміг уберегти банк із сотнями мільярдів гривень активів від ризикової угоди, замінив слабке керівництво або вчасно зупинив багатомільярдні втрати, його робота може коштувати значно більше за виплачені мільйони.

Але й перелік проведених засідань не є доказом користі. Оцінювати наглядову раду можна за чотирма зрозумілими критеріями:

1. Чи отримала рада чіткі цілі від держави. Не загальні слова про розвиток, а конкретні показники прибутку, якості послуг, інвестицій, боргу й збереження активів.
2. Чи видно її персональну роботу. Скільки засідань і комітетів відвідав кожен член, які рішення підтримав, де заявив про конфлікт інтересів.
3. Чи реагувала рада на провали менеджменту. Чи змінювала керівників, замовляла незалежний аудит, розслідувала збитки та вимагала виконання стратегії.
4. Чи оцінює власник саму раду. За мільйонною винагородою має стояти не самооцінка, а висновок держави з вимірюваними результатами.

Саме останній пункт виявився показовим у випадку «Укрпошти». У звіті ради зазначено: на дату його підготовки власник ще не провів оцінювання її діяльності за 2025 рік. При цьому сама рада протягом року затвердила положення, за яким таке оцінювання має відбуватися.

Дискусії про витрати поштового оператора виникали й раніше. Зокрема, читачі обговорювали редизайн «Укрпошти» приблизно за 600 тисяч гривень. Саме наглядова рада має дивитися ширше за один логотип чи окремий скандал і вимагати від керівництва доказів того, що витрати відповідають стратегії компанії.

Проблема не в самій цифрі — 165 тисяч, 500 тисяч чи мільйон гривень на місяць. Проблема починається там, де власник не може простою мовою назвати рішення, ризик, кадрову зміну або фінансовий результат, за який конкретна людина отримала ці гроші.