На Житомирщині ліквідували нелегальні цехи трудового рабства, куди звозили бездомних із київського вокзалу

Сучасне трудове рабство, брутальна експлуатація та цинічне наживательство на людях, які опинилися у скрутному матеріальному становищі, на жаль, досі залишаються гострими проблемами для українського суспільства. Чергову масштабну кримінальну схему, ниточки якої вели безпосередньо у лісові масиви нашого регіону, днями успішно ліквідували правоохоронці. Житомирська область, відома своїм потужним деревообробним сектором, стала місцем розташування справжніх нелегальних таборів примусової праці.

Як офіційно встановили оперативники управління міграційної поліції столичного главку спільно зі слідчими Дарницького управління поліції, головним мозковим центром та організатором злочинного бізнесу виявився 35-річний мешканець Житомирщини. Маючи чіткий кримінальний умисел, він залучив до залізобетонної співпраці двох своїх близьких родичів та одну знайому жінку. Фігуранти розробили цинічний план: вони регулярно підшукували на території Центрального залізничного вокзалу Києва громадян без постійного місця проживання, документів або стабільного доходу, які перебували у стані крайнього розпачу та шукали бодай якийсь заробіток.

Зловмисники легко втиралися в довіру до вразливих людей, використовуючи психологічні маніпуляції та обіцянки. Їх переконували поїхати на нібито повністю легальну, легку та високооплачувану роботу із безкоштовним комфортним проживанням та триразовим харчуванням. Втім, щойно довірливі громадяни погоджувалися, їх організовано привозили на закриті деревообробні підприємства у Житомирській області. З цього моменту для приїжджих починалося справжнє пекло.

Пекельні умови на поліських лісопилках та погрози розправою

Відразу після прибуття на житомирські об’єкти у людей відбирали особисті мобільні телефони та оригінали паспортів, повністю відрізаючи їх від зовнішнього світу. Потерпілих змушували безкоштовно, без вихідних та понаднормово працювати на приватних лісопилках, а також у цехах із виготовлення фанери й дерев’яних плит. Жили невільники в жахливих антисанітарних умовах під постійним цілодобовим наглядом наглядачів — їм суворо забороняли не те що виходити за межі промислової території, а навіть телефонувати чи спілкуватися з рідними.

Для придушення будь-якої волі до спротиву учасники угруповання застосовували жорсткий психологічний тиск, погрожували потерпілим фізичною розправою та вбивством, а у разі найменшої непокори чи ліні без вагань застосовували фізичну силу і побої. Усі зароблені важкою працею бранців кошти організатор із Житомирщини та його спільники цинічно ділили між собою, витрачаючи їх на власні комерційні потреби та красиве життя.

Під час проведення фінального етапу спецоперації, яка відбулася за силової підтримки бійців роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення №1, правоохоронці штурмом взяли лісопилки та визволили з трудового полону 12 громадян віком від 30 до 57 років. Наразі всі потерпілі перебувають у повній безпеці, їм надається необхідна медична та психологічна допомога.

Слідчі за процесуального керівництва Дарницької окружної прокуратури вже оголосили всім чотирьом зловмисникам офіційну підозру за ч. 2 ст. 149 Кримінального кодексу України (Вербування, переміщення та переховування людей з метою трудової експлуатації, вчинені за попередньою змовою групою осіб). Санкція цієї важкої статті передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. Журналісти видання Субота Онлайн з’ясували, що на час проведення розслідування суд обрав усім чотирьом підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте залишив їм передбачену законом можливість внесення грошової застави.

Ця гучна історія є черговим суворим нагадуванням про те, що за красивими оголошеннями про швидкі заробітки на лісозаготівлях Полісся часто ховаються кайдани сучасного рабства, тому пильність і перевірка роботодавців мають бути понад усе.