Суботні поради

Мінеральні добрива: які бувають, та коли їх застосовують

Добрива – це неорганічні й органічні речовини, застосовувані в сільському господарстві та рибальстві для підвищення врожайності культурних рослин і рибопродуктивності ставків.

Вони бувають: мінеральними (або хімічними), органічними і бактеріальними (штучне внесення мікроорганізмів з метою підвищення родючості ґрунтів).

Мінеральні добрива, добуті з надр або промислово отримані хімічні сполуки, містять основні елементи живлення (азот, фосфор, калій) і важливі для життєдіяльності мікроелементи (мідь, бор, марганець та ін.).

Мінеральні добрива підрозділяють на прості (одинарні, однобічні, однокомпонентні) і комплексні.

Прості мінеральні добрива містять тільки один з головних елементів живлення. До них належать азотні, фосфорні, калійні добрива та мікродобрива.
Комплексні добрива містять не менше двох головних живильних елементів. У свою чергу, комплексні мінеральні добрива ділять на складні, складно-змішані та змішані.

Азотні добрива

Виробництво азотних добрив базується не синтезі аміаку з молекулярного азоту й водню. Азот одержують з повітря, а водень з природного газу, нафтових і коксових газів. Азотні добрива являють собою білий або жовтуватий кристалічний порошок (крім ціанаміду калію та рідких добрив), добре розчинні у воді, не поглинаються або слабко поглинаються ґрунтом.

Тому азотні добрива легко вимиваються, що обмежує їхнє застосування восени у якості основного добрива. Більшість з них володіє високою гігроскопічністю й вимагає особливого впакування та зберігання.

За випуском і використанням у сільському господарстві найголовніші з цієї групи – аміачна селітра та сечовина, що складають близько 60% усіх азотних добрив.

Азотні добрива використовують під усі сільськогосподарські культури.

Фосфорні добрива

Фосфор – один з найважливіших елементів живлення рослин, тому що входить до складу білків. Якщо азот у ґрунті може поповнюватися шляхом фіксації його з повітря, то фосфати – тільки внесенням у ґрунт у вигляді добрив. Головні джерела фосфору – фосфорити, апатити, вівіаніт і відходи металургійної промисловості – томасшлак, фосфатшлак. Усі фосфорні добрива – аморфні речовини, білувато-сірого або жовтуватого кольору. Основні з них – суперфосфат і фосфоритне борошно.

За ступенем розчинності ці добрива підрозділяють на наступні групи:

– розчинні у воді, легкодоступні для рослин – суперфосфати простий і подвійний, амонізований, збагачений;

– важкорозчинні (нерозчинні у воді та майже нерозчинні в слабких кислотах), вони не можуть безпосередньо використовуватися рослинами – це фосфоритне і кісткове борошно.

Фосфоритне борошно – тонко розмелений природний фосфорит, сполуки якого важкодоступні рослинам. Це добриво застосовують на кислих підзолистих, торф’яних, сірих лісових ґрунтах, а також на деградованих і вилужених чорноземах і червоноземах.

Калійні добрива

Калій – необхідний елемент для рослин. В основному він перебуває в молодих зростаючих органах, клітинному соку рослин і сприяє швидкому накопиченню вуглеводів.

Багато калійних добрив являють собою природні калійні солі, використовувані в сільському господарстві в розмеленому вигляді. Великі розробки їх знаходяться у Солікамську, на Західній Україні.

Значна кількість хлору в багатьох калійних добривах негативно впливає на ріст і розвиток рослин, а вміст натрію (у калійній солі та сильвініті) погіршує фізико-хімічні властивості багатьох ґрунтів, особливо чорноземних, каштанових і солонцевих.

На бідних калієм легких ґрунтах і торфовищах усі без винятку сільськогосподарські культури мають потребу в калійних добривах. Недолік калію в ґрунті заповнюється головним чином внесенням гною.

Калій не застосовують на солонцях і солонцюватих ґрунтах, тому що він погіршує їхні властивості. Калій легко розчиняється у воді та при внесенні поглинається колоїдами ґрунту, тому він малорухомий, однак на легких ґрунтах легко вимивається.

Калійні добрива підрозділяються на три групи:

– концентровані, що є продуктами заводської переробки калійних руд – хлористий калій, сірчанокислий калій, калійно-магнієвий концентрат, сульфат калію-магнію (калімагнезія);

– сирі калійні солі, що являють собою розмелені природні калійні руди – каїніт, сильвініт;

– калійні солі, одержувані шляхом змішання сирих калійних солей з концентрованими, звичайно з хлористим калієм – 30-ти і 40%-ві калійні солі.

У якості калійних добрив використовують також пічний попіл і цементний пил.

Комплексні добрива

Їх підрозділяють за складом: подвійні (азотно-фосфорні, азотно-калійні, фосфорно-калійні) і потрійні (азотно-фосфорно-калійні); за способом виробництва: складні, складно-змішані (комбіновані) і змішані добрива.

До складних добрив промислового виробництва відносять калієву селітру, амофос, діамофос. Їх одержують при хімічній взаємодії вихідних компонентів. Складно-змішані (нітрофос, нітрофоска, нітроамофос, нітроамофоска, фосфорно-калійні, рідкі комплексні та ін.) – у єдиному технологічному процесі з простих або складних добрив. Змішані добрива одержують шляхом змішування простих.

Складні та складно-змішані добрива характеризуються високою концентрацією живильних речовин, тому застосування таких добрив забезпечує значне скорочення витрат господарства на їхнє транспортування, змішування, зберігання та внесення.

До числа недоліків комплексних добрив належить те, що пропорції у вмісті NPK у них варіюють у нешироких межах. Тому при внесенні, наприклад, необхідної кількості азоту, інших живильних елементів вноситься менше або більше, ніж потрібно.

У невеликій кількості застосовують і багатофункціональні добрива, що містять, крім основних живильних елементів, мікроелементи та біостимулятори, які здійснюють специфічний вплив на ґрунт і рослини.

Схожі матеріали