Суботня інформація

Маленька чапля з голосом “собачого гавкоту”: що варто знати про бугайчика

Бугайчик на гілці, фото В’ячеслава Міщенка
ПІДПИШІТЬСЯ НА НАС В GOOGLE
ДОДАТИ ЗАРАЗ

На перший погляд бугайчик схожий на маленьку екзотичну чаплю, яка випадково сіла на гілку десь біля води. Насправді це дуже потайний болотяний птах, який може жити зовсім поруч із людьми — біля ставків, річок, заболочених берегів і густого очерету на Житомирщині.

Бугайчик на гілці, фото В’ячеслава Міщенка
Бугайчик — потайний птах очеретяних берегів. Фото: В’ячеслав Міщенко

Світлину бугайчика опублікував у Facebook фотохудожник В’ячеслав Міщенко. Сам птах належить до родини чаплевих, а в українських орнітологічних довідниках його подають як бугайчика звичайного — Ixobrychus minutus.

Це один із тих птахів, яких не завжди помітиш навіть тоді, коли вони зовсім близько. Бугайчик любить триматися в заростях, рухається обережно, а в разі небезпеки завмирає, витягує шию і дзьоб догори. У такій позі він буквально зливається з очеретом.

Маленька чапля, яку легше почути, ніж побачити

Бугайчик — найменший представник чапель, які гніздяться в Україні. Він приблизно розміром із голуба: довжина тіла становить близько 33–38 см, розмах крил — 52–58 см, вага — приблизно 70–170 г.

Його голос зовсім не схожий на спів солов’я чи жайворонка. Самець у шлюбний період подає низькі, глухі звуки, які орнітологи описують як кумкання, хрипке “хог-хог-хог” або навіть віддалене “вуф-вуф-вуф”. У тиху погоду такий голос може розноситися на сотні метрів, особливо ввечері або в сутінках.

Самця й самку можна розрізнити за забарвленням. У самця темна, майже чорна з зеленуватим полиском “шапочка”, темна спина і крила, а низ тіла світліший, вохристий. Самка виглядає скромніше: верх у неї буріший, низ тіла має помітні поздовжні смуги. Молоді птахи ще більш строкаті й рудувато-бурі.

На фото В’ячеслава Міщенка птах має темну голову й спину та світлий низ, тому за зовнішніми ознаками це дуже схоже на самця бугайчика.

Де його шукати на Житомирщині

Бугайчик — птах водно-болотних угідь. Йому потрібні не просто вода і берег, а густі зарості очерету, рогозу, кущів або дерев біля водойми. Саме там він ховається, полює і виводить пташенят.

На Житомирщині такого птаха варто шукати не в глухому лісі, а біля ставків, боліт, заплав річок, тихих заток, меліоративних каналів і зарослих берегів. Для нього важливо, щоб поруч були мілководдя, комахи, дрібна риба, жаби, личинки та інша водна живність.

Цей птах перелітний. В Україну бугайчики прилітають навесні, коли оживають водойми й піднімається молода рослинність, а на зиму відлітають до тепліших країв. У густих заростях вони тримаються поодинці або парами і не люблять відкритого простору.

Гніздо бугайчик може влаштовувати у густому очереті, на кущі або невеликому дереві біля води. У кладці зазвичай буває 4–6 білих яєць, а насиджують їх обоє батьків. Пташенята доволі рано починають вибиратися з гнізда й пересуватися по гілках або стеблах поблизу.

Харчується бугайчик переважно мальками, дрібною рибою, комахами, личинками, земноводними й ракоподібними. Полює терпляче: може завмерти біля води або сидіти на гілці, чекаючи моменту для точного кидка дзьобом.

Є ще одна цікава риса: бугайчик добре лазить по стеблах очерету. Його довгі пальці допомагають охоплювати кілька стеблин одразу, тому він може пересуватися там, де інший птах просто провалився б у зарості.

Зозуля, яку всі чують, але рідко бачать: цікаві факти про загадкового птаха

Хто такий В’ячеслав Міщенко

В’ячеслав Міщенко — фотохудожник із Житомирщини, якого добре знають за роботами про дику природу. Він народився у Бердичеві, працював зубним техніком у Житомирському шпиталі інвалідів війни, а згодом став відомим завдяки особливій увазі до мікросвіту, птахів, грибів, комах і лісових деталей.

Його стиль легко впізнати: м’яке природне світло, уважність до дрібниць і вміння показати те, повз що більшість людей проходить, не зупиняючись. Саме тому навіть невеликий болотяний птах у його кадрі виглядає не “звичайною пташкою”, а окремим героєм дикої природи Полісся.

Бугайчик — гарний приклад того, як багато цікавого живе поруч із нами. Щоб побачити такого птаха, не обов’язково їхати в далекі країни. Іноді достатньо тихого берега, терпіння, уважного погляду — і людини з камерою, яка вміє помічати красу в очереті.

Живі історії Житомирщини, природа та цікаві фото — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.

Схожі матеріали

Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Реклама

Популярні новини

Реклама
Реклама