На перший погляд бугайчик схожий на маленьку екзотичну чаплю, яка випадково сіла на гілку десь біля води. Насправді це дуже потайний болотяний птах, який може жити зовсім поруч із людьми — біля ставків, річок, заболочених берегів і густого очерету на Житомирщині.
Світлину бугайчика опублікував у Facebook фотохудожник В’ячеслав Міщенко. Сам птах належить до родини чаплевих, а в українських орнітологічних довідниках його подають як бугайчика звичайного — Ixobrychus minutus.
Це один із тих птахів, яких не завжди помітиш навіть тоді, коли вони зовсім близько. Бугайчик любить триматися в заростях, рухається обережно, а в разі небезпеки завмирає, витягує шию і дзьоб догори. У такій позі він буквально зливається з очеретом.
Маленька чапля, яку легше почути, ніж побачити
Бугайчик — найменший представник чапель, які гніздяться в Україні. Він приблизно розміром із голуба: довжина тіла становить близько 33–38 см, розмах крил — 52–58 см, вага — приблизно 70–170 г.
Його голос зовсім не схожий на спів солов’я чи жайворонка. Самець у шлюбний період подає низькі, глухі звуки, які орнітологи описують як кумкання, хрипке “хог-хог-хог” або навіть віддалене “вуф-вуф-вуф”. У тиху погоду такий голос може розноситися на сотні метрів, особливо ввечері або в сутінках.
Самця й самку можна розрізнити за забарвленням. У самця темна, майже чорна з зеленуватим полиском “шапочка”, темна спина і крила, а низ тіла світліший, вохристий. Самка виглядає скромніше: верх у неї буріший, низ тіла має помітні поздовжні смуги. Молоді птахи ще більш строкаті й рудувато-бурі.
На фото В’ячеслава Міщенка птах має темну голову й спину та світлий низ, тому за зовнішніми ознаками це дуже схоже на самця бугайчика.
Де його шукати на Житомирщині
Бугайчик — птах водно-болотних угідь. Йому потрібні не просто вода і берег, а густі зарості очерету, рогозу, кущів або дерев біля водойми. Саме там він ховається, полює і виводить пташенят.
На Житомирщині такого птаха варто шукати не в глухому лісі, а біля ставків, боліт, заплав річок, тихих заток, меліоративних каналів і зарослих берегів. Для нього важливо, щоб поруч були мілководдя, комахи, дрібна риба, жаби, личинки та інша водна живність.
Цей птах перелітний. В Україну бугайчики прилітають навесні, коли оживають водойми й піднімається молода рослинність, а на зиму відлітають до тепліших країв. У густих заростях вони тримаються поодинці або парами і не люблять відкритого простору.
Гніздо бугайчик може влаштовувати у густому очереті, на кущі або невеликому дереві біля води. У кладці зазвичай буває 4–6 білих яєць, а насиджують їх обоє батьків. Пташенята доволі рано починають вибиратися з гнізда й пересуватися по гілках або стеблах поблизу.
Харчується бугайчик переважно мальками, дрібною рибою, комахами, личинками, земноводними й ракоподібними. Полює терпляче: може завмерти біля води або сидіти на гілці, чекаючи моменту для точного кидка дзьобом.
Є ще одна цікава риса: бугайчик добре лазить по стеблах очерету. Його довгі пальці допомагають охоплювати кілька стеблин одразу, тому він може пересуватися там, де інший птах просто провалився б у зарості.
Зозуля, яку всі чують, але рідко бачать: цікаві факти про загадкового птаха
Хто такий В’ячеслав Міщенко
В’ячеслав Міщенко — фотохудожник із Житомирщини, якого добре знають за роботами про дику природу. Він народився у Бердичеві, працював зубним техніком у Житомирському шпиталі інвалідів війни, а згодом став відомим завдяки особливій увазі до мікросвіту, птахів, грибів, комах і лісових деталей.
Його стиль легко впізнати: м’яке природне світло, уважність до дрібниць і вміння показати те, повз що більшість людей проходить, не зупиняючись. Саме тому навіть невеликий болотяний птах у його кадрі виглядає не “звичайною пташкою”, а окремим героєм дикої природи Полісся.
Бугайчик — гарний приклад того, як багато цікавого живе поруч із нами. Щоб побачити такого птаха, не обов’язково їхати в далекі країни. Іноді достатньо тихого берега, терпіння, уважного погляду — і людини з камерою, яка вміє помічати красу в очереті.
Живі історії Житомирщини, природа та цікаві фото — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
