Майже кожна людина рано чи пізно помічає у своєму полі зору дивні об’єкти – напівпрозорі цятки, ниточки або «павутинки», що плавають. Це явище отримало назву «мушки», і вони виникають через зміни в очній структурі під назвою склоподібне тіло.
З віком прозоре склоподібне тіло губить свою однорідність. У ньому з’являються зони ущільнення, які, пропускаючи світло, відкидають тінь на сітківку. Саме цю тінь наш мозок сприймає як “мушку”.
Коли «мушки» – це норма, а коли – тривожний сигнал?
У більшості випадків ці плаваючі цятки абсолютно безпечні і є варіантом норми. Наш мозок здатний звикнути до них і поступово «фільтрувати» їх, подібно до того, як ми не помічаємо власний ніс у полі зору.
Однак існують ситуації, коли звернутися до лікаря потрібно негайно:
Якщо «мушок» раптово і різко побільшало.
Якщо разом з ними з’явилися яскраві спалахи світла або затемнення (як завіса) збоку.
Якщо «мушки» супроводжуються різким погіршенням зору.
Ці симптоми можуть свідчити про розрив або відшарування сітківки – стан, що потребує термінового лікування.
Чи можна видалити «мушки»?
Так, якщо велика «мушка» суттєво заважає зору, її можна усунути за допомогою безболісної лазерної процедури – вітреолізису. Для дрібних і численних цяток, які не несуть загрози, лікування зазвичай не потрібне.
