Друзі, хочу поділитися з вами несподіваним відкриттям, яке я зробила йдучи вулицею села Станишівка. Звичайнісінька собі вулиця раптом виявилась ВУЛИЦЕЮ З ДУШЕЮ … Уявіть собі: невеличкий будинок, уквітчане подвір’я якого прикрашають чудові КАРТИНИ! Зупинившись, бачу на зображеннях оленя, лелеку, ниточку-стежинку, яка веде за собою в ліс, в дитинство, в казку…
Стіни будинку, навіть дах, теж прикрашені мальованими історіями. Поки розглядаю отаке диво, до мене виходить дідусь. Щиро розповідає, що пише картини майже з самого дитинства, деякі перемальовує, деякі пише споглядаючи краєвиди передмістя. Розповідаючи, запрошує до свого подвір’я. Я – У ЗАХВАТІ! Стіни, вікна, огорожа, майже кожен куточок двору прикрашені картинами! Знайомлюсь із дружиною художника – мила жінка з гордістю та теплом в очах розповідає про свого чоловіка. Дідусеві виявилось 83 роки! Запрошують у хату, а там, як у музеї – кожну кімнату прикрашають пейзажі та портрети. Дивуюсь красі оцих милих скромних людей, картинам старенького митця, їхньому коханню та відданості. Своєю творчістю та добротою ці прості люди дарують радість життя усім, хто щодня проходить повз їхню домівку.
Після всього побаченого і почутого прощались, як рідні.
Ось такими чудовими людьми повниться наш житомирський край,
людьми, які несуть красу та любов через усе своє життя, – Надежда Нужда.
