7 жовтня 1900 року у Звягелі стало незвично тихо: зачинилися крамниці та майстерні, а натовпи людей рушили до будинку реба Мордхеле Голдмана. Помер не чиновник і не найбагатший купець міста — помер третій цадик звягельської хасидської династії, людина, про яку запам’ятали дивну для впливового духовного наставника рису: він не любив грошей і роздавав свій дохід бідним.
Минуло 126 років, але ім’я Мордхеле Голдмана у Звягелі не зникло. Його могила збереглася на старому єврейському кладовищі, і до неї досі приїжджають хасидські прочани.
Гроші були йому «зненависні»
Мордхеле — Мордехай Голдман — народився приблизно у 1824–1825 роках. Його батько Іхіл-Міхел Голдман був другим звягельським цадиком, тож Мордхеле продовжив відому хасидську династію.
У краєзнавчому матеріалі про звягельських цадиків його описують невисоким, худорлявим чоловіком, який часто хворів. Фізична слабкість, однак, не заважала йому займатися справами громади.
Найяскравіша деталь стосується грошей. Автор історичного нарису пише буквально: «Гроші були йому зненависні».
Навіть «квітелех» — записки, які приносили цадику, — Мордхеле, за спогадами, брав за краї, намагаючись не торкатися грошей. Увесь отриманий дохід він розподіляв серед бідних.
Міг годинами стояти біля пюпітра — і його боялися потурбувати
Водночас Мордхеле запам’ятали дуже зосередженою і самітницькою людиною. Він міг годинами стояти, спершись на пюпітр і занурившись у роздуми. Хасиди в такі моменти не наважувалися його переривати.
Цадик у хасидській традиції — не просто рабин, а духовний наставник громади. До нього зверталися за порадою та благословенням, а його прихильники приписували йому особливу духовну силу.
У старому звягельському нарисі збереглася навіть хасидська оповідь про бездітного чоловіка, який багато разів приходив до Мордхеле по благословення. Такі історії передавалися серед його послідовників і стали частиною пам’яті про цадика.
А з жорстокими вчителями він не церемонився
Є ще одна риса, яка особливо вирізняється на тлі XIX століття: Мордхеле любив дітей і сварив меламедів — учителів традиційних єврейських шкіл, — якщо ті застосовували до учнів жорстокі тілесні покарання.
Ця маленька деталь багато говорить про те, чому духовного наставника пам’ятали не лише через його статус. У місцевих описах він постає людиною, для якої допомога бідним і ставлення до дітей були не другорядними речами.
7 жовтня 1900 року крамниці зачинилися
Мордхеле Голдман помер 7 жовтня 1900 року — напередодні юдейського свята Сукот.
За краєзнавчим описом, його смерть викликала у єврейській громаді Звягеля великий смуток. Того дня були зачинені крамниці та майстерні, а натовпи людей рушили до будинку цадика, щоб провести його в останню путь.
Мордхеле поховали поруч із його батьком Іхілом-Міхелом на єврейському кладовищі.
До його могили йдуть і через 126 років
Поховання двох звягельських цадиків збереглися. Краєзнавці описують, що у 2003 році для прочан облаштували вузький дерев’яний місток, яким можна пройти до могил, а над самими похованнями встановили навіс.
Верхня частина надгробка Мордхеле не збереглася, однак саме поховання залишається місцем паломництва.
Офіційний туристичний портал Звягельської громади і сьогодні включає могили цадиків до місцевих туристичних «магнітів». Вони розташовані на єврейському кладовищі на вулиці Коростенській.
Прочани залишають на могилах маленькі камінці — давній єврейський знак пам’яті. Нащадки звягельських цадиків у 1920-х роках виїхали з України, але династія продовжилася за кордоном.
Звягель узагалі зберігає значно більше історичних шарів, ніж можна побачити під час швидкої прогулянки центром. Субота Онлайн раніше розповідала, як місто повертає своє історичне ім’я, пам’ять і старі місця, частину яких у ХХ столітті було втрачено.
Історія реба Мордхеле — один із таких майже забутих сюжетів. Людина, яка не хотіла торкатися грошей, віддавала їх бідним і захищала дітей від жорстоких учителів, виявилася настільки важливою для громади, що день її смерті понад століття тому залишився окремою датою в історії Звягеля.
Хочете читати більше пояснювальних матеріалів про світ, людей, віру, науку та суспільство?
Підписуйтеся на Telegram-канал Субота Онлайн або стежте за нами у Facebook. Обираємо теми, які справді змушують замислитися.
