У людей, які перенесли коронавірусну хворобу, масово спостерігається когнітивний дефіцит. Цей ефект не проходить у пацієнтів навіть після одужання.
До такого висновку дійшов колектив британських і американських вчених. Результати їх дослідження опубліковані на сайті журналу The Lancet.
Вчені давно підозрюють, що COVID-19 погіршує когнітивні здібності у хворих, поряд з іншими тривалими симптомами хвороби, які можуть переходити в хронічну фазу. Є дослідження, які виявляли неврологічні порушення у пацієнтів, що хворіли у важкій формі.
Щоб перевірити ці побоювання, вчені зібрали дані більш ніж 81 тисячі осіб. Учасники дослідження з січня по грудень 2020 року проходили тест розумових здібностей Great British Intelligence Test і надавали дані на тему COVID-19 – чи була хвороба, та в якій формі вона перенесена.
Дослідники зіставили дані здорових людей з даними тих, хто в тій чи іншій формі переніс коронавірус. При цьому спробували врахувати всі супутні фактори, на кшталт статі, віку, рівня освіти, загального стану здоров’я та інших.
Дослідження вказало на істотне зниження інтелекту після перенесеного COVID. Найсерйозніший збиток коронавірус завдав людям, які перехворіли на важку форму із застосуванням ШВЛ – їх зведений бал інтелекту в Great British Intelligence Test знизився на рівень, який приблизно відповідає семи балам в традиційних тестах IQ.
При цьому з урахуванням наявних даних вчені вважають, що рівень інтелекту не відновлюється з часом, навіть через майже рік після одужання.
Фахівці зазначають, що коронавірус чинить всебічний негативний ефект на людські здібності – абстрактне мислення, логіку, концентрацію уваги. Для більш повного розуміння проблеми науковці закликають до подальших досліджень.
Постковідний синдром
Вчені і лікарі не раз заявляли про те, що коронавірус чинить довгостроковий негативний вплив на життя людини, навіть після одужання. Так званий “постковідний синдром”може тривати більше 12 тижнів від початку захворювання.
Симптоми можуть проявлятися з боку будь-якої системи – дихальної, серцево-судинної, нервової.
Найбільш типовими є зміни в респіраторній системі. Досить часто ці зміни мають субтотальний, а також тотальний характер. Пацієнти тривалий час потребують допоміжної респіраторної підтримки, навіть коли вірус в їх організмі вже не розмножується, а ПЛР-тест є негативним. Дещо рідше виникають ускладнення у вигляді міокардиту.
Крім того, типовим ускладненнями є неврологічні розлади і слабкість, які тривають кілька тижнів після захворювання, навіть у разі неважкого його перебігу. Досить часто трапляються когнітивні розлади: порушення пам’яті, функцій вищої нервової системи.